Мама 3.0: хочу i буду! Усвідомлене виховання через любов та прийняття. Альона Попова
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мама 3.0: хочу i буду! Усвідомлене виховання через любов та прийняття - Альона Попова страница 3

СКАЧАТЬ обрала для себе усвідомлене батьківство: хочу, щоб мої діти росли СОБОЮ. Не повторювали мою долю, не втілювали мої мрії, а розвивалися згідно зі своїми здібностями, талантами, закладеними в них природою. Тому я й обрала для своєї сім'ї педагогіку Марії Монтессорі – систему, у якій головна – ДИТИНА. А батьки лише слідують за нею.

      Так, я маю бути на відстані витягнутої руки, щоби допомогти, якщо їй це знадобиться. АЛЕ! Я дозволяю їй самій вибирати. Дозволяю помилятися й робити висновки. Приймаю її саму і її вибір. Бо люблю. Люблю безумовно. І ця безумовна любов є основою мого усвідомленого батьківства.

      Чому я обрала Монтессорі

      Більше про сам метод я розповім у розділі «Мама (до) першокласника», а тут просто напишу, чому я обрала його для своєї родини, ще не заглиблюючись у філософію. Я просто взяла на віру і почала впроваджувати принципи, які нам запропонували.

      Що ж мені подобається в методі Марії Монтессорі? Головне – дитину навчає довкілля, а батьки виконують лише допоміжну роль: вони можуть допомогти, якщо малюк їх про це попросить.

      Основа методу – віра в те, що якщо дати дитині необхідну свободу й відповідну освіту, забезпечити всі її потреби, виховувати в ній упевненість у своїх силах, любов до життя, поважати й очікувати від неї такого ж ставлення, то в майбутньому вона реалізує себе повною мірою.

      Завданням батьків є підготовка дитини до життя, а не до школи

      (що особисто для мене дуже важливо).

      Ось 15 обіцянок, які нам запропонували дати самим собі на початку нашого батьківського шляху:

      1. Перестати робити зауваження дитині на очах у сторонніх.

      2. Не обговорювати проблеми виховання дитини в її присутності.

      3. Не кричати на малюка, особливо якщо він не зробив нічого жахливого.

      4. Пам'ятати, що в кожної дитини своя швидкість, свої здібності і свій неповторний малюнок особистості.

      5. Привчати до самостійності.

      6. Навчитися частіше та щиро (!) хвалити малюка.

      7. Іноді без приводу брати його на руки, міцно обіймати й цілувати.

      8. Не віддарюватися від дитини іграшками, а проводити з нею більше часу.

      9. Навчитися терпляче слухати.

      10. Завести спеціальний зошит, де педантично записувати смішні історії з життя, а також забавні слівця, маленькі відкриття і важливі події.

      11. Не обманювати дитину, завжди виконувати те, що наобіцяли, і не обіцяти свідомо нездійсненних речей.

      12. Іноді дозволяти собі подуріти й пограти з дитиною на рівних.

      13. Привчати малюка до праці, заохочувати будь-яку допомогу по господарству, нехай навіть від неї шкоди буде більше, ніж користі.

      14. Не ставитися до часу, проведеного з дитиною, як до часу, втраченого для себе.

      15. Перестати почуватися винними перед дитиною: краще виправляти огріхи, ніж знемагати від власної недосконалості.

      «Не говори, СКАЧАТЬ