Мері та її аеропорт. Євген Положій
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мері та її аеропорт - Євген Положій страница 11

Название: Мері та її аеропорт

Автор: Євген Положій

Издательство: Фолио

Жанр: Современные любовные романы

Серия:

isbn: 978-966-03-4487-7

isbn:

СКАЧАТЬ не сидять! І то – це я ще так, по совісті накинув.

      Герман мовчав. Нарешті до нього почали доходити реалії в повному обсязі. Його очі нарешті відірвались від монітора з написом «МАЙОНЕЗ ЗОРЯНИЙ ДІЄТИЧНИЙ» і втупились у сіру стелю камери, яка не символізувала дійсність, а була нею. Притому досить гнітючою: він перебував у СІЗО, його тіло і нирки нестерпно боліли від ударів ментівських черевиків, його клієнтка, з якою він спілкувався менше ніж два тижні тому (чи три?), лежала десь з простреленою головою (її мали поховати вже?). Це майже все, як він думав, що могло пов'язувати його з убивствами, але цього було достатньо, щоб тримати його в камері. Наразі, так вважали тут, у міліції. Але що вони могли йому поставити в провину, крім візиток (чи макет у газету?), що він зробив колись за тридцять хвилин тій нещасній жінці? Якась ланка тут явно була відсутня.

      Але яка? Та факт лишався фактом: у результаті нескладних, але досить дійових ментівських висновків він перетворився зі звичайного дизайнера в підозрюваного у вбивстві! Вражаюча кар'єра для понеділка.

      – Цікаво, що там американці в Іраку? – Герман почув запитання крізь сон. Він роздер очі. Похитуючись, наче пританцьовуючи, біля нар стояв молодий хлопець симпатичної зовнішності, модно вдягнутий і підстрижений, якийсь ненормально акуратний для СІЗО. Він звертався до Германа.

      – Американці? Американці, думаю, непогано.

      – Вибач, я не помітив, що ти заснув. Багдад не взяли?

      – Ні, біля Басри.

      – Довго воюватимуть?

      – Ні, не довго. – Герман приліг і сперся на лікоть. Усе боліло. Усе дуже боліло, навіть яйця. – У них озброєння на два покоління мінімум випереджає Саддамове.

      – Суки, – сказав красунчик. – Сашко, – і простягнув долоню.

      Герман із сумнівом глянув на руку. Він багато чув про те, як на «зоні» опускали тих, хто навіть випадково порозмовляв з «опущеним».

      – Я теж не підтримую американську агресію, – холоднувато відповів він і руки не подав.

      Красунчик розсміявся.

      – Чого ти нервуєш? У нас нормальна камера. Тут сидять винні в одному – всі так чи інакше пов'язані з виїздами за кордон, вивозом проституток, або просто знайомі тих, кого вбили у понеділок. Так що розслабся, чувак, я тренер із танців, а не те, що ти подумав!

      Герман дико розсміявся. На волі йому б і на думку не спало взагалі надавати якоїсь уваги сексуальній орієнтації цього типа, хоча він і не сприймав «голубих» як адекватних представників людства, не розуміючи, як вони взагалі можуть претендувати на якесь суспільне визнання. З одного боку, йому було взагалі однаково, хто з ким і яким чином трахається, нехай хоч із козлами, лише б ті не були проти і це не позначалось на козячому поголів'ї. Це приватна справа, врешті-решт, кожного козла! З іншого боку, він ніяк не міг уторопати, як уряд будь-якої країни може взагалі підтримувати тих, хто не може продовжувати свій рід виключно через свої СКАЧАТЬ