Рожеві сиропи (збірник). Артем Чех

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ фрази, потім речення, а за якусь хвилину мозок Вані повністю відтворив одну з мініатюр японця.

      – Як це? Нічого не розумію. Ба! – покликав Ваня бабу Зіну.

      – Ваня?

      Баба Зіна зайшла до Ваниної кімнати й увімкнула верхнє світло.

      – Щось трапилось? Болить щось? Ваня…

      – Ба, я тільки що вивчив оповідання Акутаґави.

      – Чого?

      – Не чого, ба, а Акутаґави.

      – Що це за чорт?

      – Японець, письменник. А я вивчив. Зараз, послухай.

      – Спи давай. Вивчив і молодець, – буркнула баба Зіна й вийшла з кімнати.

      – А світло необов'язково вимикати?

      Проте баба його не почула. Довелося вилазити із затишного ліжка. Поки Ваня вимикав світло, йому пригадалася ще одна мініатюра.

      – Дві! Ба, я дві вивчив!

      – Одчепись! – почувся приглушений зойк баби Зіни.

      – Я всі вивчив, – сам до себе мовив Ваня, знову увімкнув настінний світильник і відкрив журнал. – Так, що тут у нас? Грабал, Мрожек, Кафка. Євреї якісь, чи що? О, Кіплінґ.

      І Ваня почав читати не зовсім зрозуміле есе Кіплінґа про якісь там чотири строфи якогось там вірша. Прочитавши сторінку, Ваня відклав журнал, заплющив очі, і його мозок повністю відтворив текст.

      – Магія якась, – сказав Ваня й злякався. Так злякався, що, незважаючи на спеку, затремтів усіма кінцівками. – Як таке може бути? Я проклятий?

      Близько трьох годин Ваня не міг заснути. Крутився у ліжку, вмикав та вимикав світло, виходив навіть надвір подихати свіжим повітрям, знову відкривав журнал, вибирав якийсь уривок, читав, а потім точнісінько повторював його. Слово у слово.

      Нарешті, знесилений та спітнілий, Ваня заснув. А вже пізно вранці він прокинувся з однією напрочуд щасливою думкою: то, може, це дар? Не прокляття, а дар? Може, це камінь якийсь магічний просто? Але як? Хіба таке буває?

      З цього дня Ваня вирішив стати найрозумнішою людиною у світі. В школі він тепер стане відмінником – це факт. А ще він зможе приголомшити батьків, друзів, будь-кого з учителів… крім фізрука, звичайно.

      Ваня почав читати. Спочатку справа йшла не надто жваво. Ті книжки, що він читав у дитинстві, він і без свого обдаровання знав майже напам'ять, а журнали з горища були переважно нудні та нецікаві. Але з кожним новим днем Вані було все цікавіше і цікавіше. Чим більше він читав, тим більше прокидалася спрага до все нової і нової літератури. Спочатку він читав повільно, адже ніколи особливо цим не займався, та вже за кілька днів він запросто прочитував два, а то і три романи. За два тижні читати було нічого. Горище він спустошив, прочитав кілька бабиних книжок про трави та корисні властивості лісних ягід. Усі інструкції, етикетки та посібники теж були проковтнуті його мозком.

      І Ваня записався до сільської бібліотеки.

      Спочатку він боявся, що вся СКАЧАТЬ