Поезії поза збірками. Леся Українка

Чтение книги онлайн.

      Дивилась я на тебе і в ту мить

      нестямилась, як руки самохіть

      для тебе почали вінок сплітати, —

      була твоя краса, як ті гранати…

      Часто кажуть: «ясні зорі,

      То найкраще в цілім світі».

      Чи гадає хто при тому,

      Що за світом є ще кращі?

      Уночі у сонних мріях

      Летимо ми геть од світу,

      Хто летить в безодню чорну,

      Хто в сріблясті емпіреї,

      Хто хаос непевний бачить,

      Хто з зірками водить коло,

      А як тільки сонце гляне,

      І хаос, і зорі зникнуть.

      І хаос, і зорі зникнуть,

      Стане рівно, ясно, біло,

      Мов у зшиточку чистенькім

      Школяра, що добре вчиться.

      Але єсть на світі люди

      Необачні, безпорадні,

      Що й при світлі сонця бачать

      І хаос, і ясні зорі,

      Кращі зорі, ніж небесні,

      І хаос, темніший пекла.

      Люди ті не знають світла,

      Як там рівно, ясно, біло.

      В тих людей життя буває,

      Мов порізнені листочки,

      Де написані поеми

      Божевільного поета.