Оргія. Леся Українка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ голову перед Евфрозіною, а в неї усміх бореться з сльозами щирого зворушення, коли вона кладе братові лаври на голову.

      Н е р і с а (молоденька, струнка, надзвичайно зграбна, чепурненько вбрана, стає на порозі гінекея і здивовано скрикує).

      Се що таке?

      Евфрозіна засоромлена зіскакує з постаменту.

      А н т е й.

      Се Ніке увінчала свого поета. А коли й харіта йому додасть гранату чи троянду, він буде обдарований усім, чого дозволено бажати смертним.

      Евфрозіна (почуваючи себе ніяково під холодним поглядом Неріси).

      Троянда он цвіте…

      (До Антея).

      Одначе Ніке до кухні мусить – помогти матусі, – бо в нас сьогодні оргія правдива: купили риби, а якраз нам тітка дала вина і пару голуб’яток.

      Як я ще напечу медяників, то й Меценат на оргію позаздрить!

      (З трохи примушеним сміхом зникає в дверях гінекея).

      Н е р і с а.

      Чудна та Евфрозіна – все їй смішки!

      А н т е й.

      Що ж, молода.

      (Здіймає лаври з голови, держить їх в руці, в дальшій розмові кладе на лавці коло себе, сівши.)

      Н е р і с а.

      Та я ж, либонь, молодша, проте…

      А н т е й.

      «Проте часами химерую», – так хтіла ти сказати?

      (Сміючись, обіймає її, вона здержано приймає його пестощі).

      Що тобі?

      Нездужаєш, чи хто тебе образив?

      Н е р і с а.

      А ти й не знаєш? Певне, вже й сусіди напам’ять вивчили оту промову про викуп мій, про посаг Евфрозіни, що мати виголошує щодня.

      А н т е й.

      Уже й щодня!

      Н е р і с а.

      Та що ж, в тому є правда.

      Мені самій ніяково дивитись у вічі Евфрозіні.

      А н т е й.

      Евфрозіна тебе ні в чім не винуватить.

      Н е р і с а.

      Знаю.

      Вона недарма в тебе Антігона…

      А н т е й.

      Нерісочко! от се вже справді сором, – підслухати, а потім ще й корити.

      Н е р і с а.

      Підслухати! В нас не такі палати, щоб не було з кутка в куток все чутно!

      А н т е й (трохи вражений).

      Палати є тепер лиш у римлян.

      Було тобі піти за Мецената.

      Н е р і с а (лагідніше, ніж досі).

      Я не корю тебе, що ти убогий, але яка ж дружина не бажає своєму чоловікові достатків?

      А н т е й.

      Ну, і собі при тому.

      Н е р і с а.

      І собі.

      Хіба то зле? Я справді не вдалася до того, щоб весь день в ярмі ходити так, як твоя сестра.

      А н т е й.

      Ти ж і не ходиш.

      Н е р і с а.

      А думаєш, мені від того легше?

      А н т е й.

      Якби не легше, ти б сама робила.

      Н е р і с а.

      В людей на те рабині є…

      А н т СКАЧАТЬ