Безталанна. Іван Карпенко-Карий

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ давно не танцювали.

      Явдоха. Тобi, дзиго, аби танцi!.. Глядiть, щоб i вам чого не було.

      Дем'ян. Бiльш копи лиха не буде! Чуєте, вже хтось iде… Дiвчата, бо тоненько балакають. (Iде до вiкна). Ач! Як гиндичата, пищать.

      Варка (до Гната). Чого-бо ти сердишся? Нехай тобi той Омелько сказиться! Притулив горбатого до стiни! (Лащиться). Я тобi щось скажу.

      Гнат. Скажеш Омельковi.

      Варка. Чи ти не сказився? (Тихо). Гнаточку, хiба ж ти не знаєш…

      Гнат. Знаю! Не прилипай.

      Варка. Тьфу!

      Дем'ян (у вiкно). Заходьте, заходьте! Чого ви радитесь там? Софiє, веди перед!

      ЯВА III

      Входять Софiя й дiвчата.

      Всi. Добривечiр!

      Софiя. А казали, сьогодня не буде вечерниць. Ми пiдiйшли тихенько-тихенько, та й стоїмо, i боїмося: чи йти, чи не йти.

      Гнат (пiдходить до Софiї). Погуляємо, Софiє?

      Софiя. Погуляємо! Для мене це послiднi вечерницi.

      Гнат. Чого так?

      Софiя. Поїду у город до батька.

      Гнат (тихо). I замiж там вийдеш за шевця?

      Софiя (соромиться). А ти почiм знаєш?

      Гнат (тихо). Знаю. Не їдь! (Шепче їй на вухо).

      Софiя. Якраз! А Варка?

      Гнат. Я забув i думать про неї…

      Софiя. I за мене потiм так само забудеш?

      Гнат. Хiба ти Варка?

      Варка. Що там Варка тобi нав'язла в зуби? Iди сюди, Гнате!

      Гнат. Казав — учора прийде.

      Софiя (тихо). Iди ж, чом не йдеш?

      Гнат. Нехай їй чорт!

      Шепчуться з Софiєю та смiються, а Варка сердиться.

      Варка. Чи надовго спарувався?..

      Гнат. А тебе завидки беруть, що не всi парубки бiля тебе? Буде з тебе й Омелька.

      Варка. Чого ти причепився до мене? Як та собака, гарчиш! Не велике щастя i ти, i твiй Омелько! Багато вас є, на однiй осицi й не перевiшаєш! Прощайте, тiтко! Я пiду, а то ще в холодну звiдцiля позабирають. Ходiм, дiвчата!

      Дем'ян. А музика ж буде! Ти збиралась танцювать i сама тiтку прохала, щоб не виганяла.

      Гнат. Та не зачiпай її, нехай iде!

      Варка. От же на злiсть зостанусь.

      Гнат. Менi на злiсть, собi на користь. Скоро й Омелько прийде. Жаль тiлько, що сiно згорiло.

      ЯВА IV

      Входять парубки.

      Дем'ян. О, бач! За вовка помовка, а вовк у хату шусть.

      Варка. Повiсь собi його на шию!

      Гнат. Нащо його вiшать, коли ти сама повiсишся у нього на шиї!

      Омелько. Кого це збираєтеся вiшать?

      Гнат. Та тут дiвчина вiшається одному парубковi на шию, та нема доброї мотузки, а на тонкiй обiрветься.

      Варка. Дурному вiчна пам'ять!

      Омелько. А нам на здоров'я.

      Гнат. СКАЧАТЬ