Сава Чалий. Іван Карпенко-Карий
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Сава Чалий - Іван Карпенко-Карий страница 6

СКАЧАТЬ шабель, щоб заплатить гордині і покарать її пиху, то і тоді б, здається, ще не вдовольнивсь. Ну, брате, або дома не бути, або слави добути!

      Завіса.

      Дія друга

      Палац. По підняттю завіси на сцені пусто.

      Ява І

      Входить Шмигельський, за ним Жезніцький.

      Жезніцький. Ха! То пану так здається; я ж запевняю, що новий цей ватажок єсть справжній Сава Чалий.

      Шмигельський. Пан Жезніцький готов всім посполитим дать одно ім'я "Сава Чалий" і разом всіх на палю посадить!

      Жезніцький. Пан Ян щось проти мене має, бо скілько раз траплялось, що пан мені все робить і говорить навпаки!

      Шмигельський. Не по душі мені кривава праця! А пан Чеслав купається щодня в хлопській крові і кожний день шукає нових жертв тілько для того, щоб вдовольнить свою жадобу крові.

      Жезніцький. Помилка то велика! Я хлопів непокірних на користь краєві караю… Важкий це обов'язок, правда; тим більша честь тому, хто його виповняє.

      Шмигельський. Честь?! Фі! Мучить безоружних хлопів, втинать їм голови, садить на палю - це не шляхетське діло, для того є волох, татарин, німець…

      Жезніцький. Я б пана Яна з охотою на палю посадив за такі речі.

      Шмигельський. Нехай пан Чеслав стережеться, щоб часом справжній Сава його не злапав і не утнув йому язик.

      Жезніцький. Сава сидить у мене тут в тюрмі, а пана Яна жде тюрма і кара за те, що він сприяє хлопам!

      Ява ІІ

      Ті ж і Потоцький з гайдуками і козачками.

      Жезніцький і Шмигельський кланяються.

      Потоцький (до Жезніцького). Ну, що твій Сава?

      Жезніцький. Мовчить.

      Потоцький. Допитувать не вмієш!

      Жезніцький. Кістки всі потрощив; диявол би, здається, вже забалакав, а він немов глузує: знай, усміхаючись, мовчить. Я певен в тім, що цей шакал не хто другий, як Сава Чалий!

      Потоцький. Ми двох вже Сав на палю посадили - одного вслід за другим; а через день піймався третій гайдамака, і Савою себе він теж назвав! Тепер мовчить, як кажеш, і ми не знаєм, хто він?!

      Жезніцький. Сава Чалий, присягаю! Перші два - то були прості хлопи, бо не видержував тортур з них ні один, принаймні хоч кричали, а цей диявол очима тілько світить і мовчить - це Сава, присягаю!

      Шмигельський. Такий самий Сава, я чув, сидить в тюрмі у Білій Церкві за те, що ограбив московських крамарів. Сав тепер багато по Україні…

      Потоцький. Повісь його, то менше буде Сав.

      Жезніцький. Щоб страху хлопам більш нагнать і заспокоїть шляхту, його живим розрізать на шматки і розіслать на ярмарки, а голову на майдані в Немирові поставить, щоб знали всі, що Саву вже піймали і тяжко покарали!

      Потоцький. Так і зроби.

      Жезніцький. Може, пан Ян прийде подивиться на операцію?

      Шмигельський. Коли пан Чеслав з людського м'яса буде їсти бігус, тоді прийду і я на звіра подивитись!

      Потоцький СКАЧАТЬ