Правознавство. Коллектив авторов

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ права можна класифікувати за різними підставами. Так, залежно від функцій в правовому регулюванні розрізняють регулятивні (правоустановчі), які надають учасникам суспільних відносин права та покладають на них обов’язки, і охоронні норми права, які встановлюють міри юридичної відповідальності. Регулятивні норми поділяють на зобов’язувальні (вказують на необхідну поведінку), заборонні (закріплюють юридичні заборони) і уповноважувальні (містять суб’єктивні права). Заборонні і зобов’язувальні норми права за характером приписів є імперативними і не допускають ніяких відхилень. Уповноважувальні норми належать до категорії диспозитивних, які надають можливість суб’єктам обирати варіант поведінки за власним розсудом. Залежно від рівня правового регулювання виділяють матеріальні норми права (встановлюють права, обов’язки, заборони) та процесуальні (визначають порядок, процедуру реалізації і захисту прав або виконання обов’язків). Існують також спеціалізовані норми права, до яких належать: норми-дефініції (містять визначення правових категорій і понять), колізійні норми (встановлюють порядок вирішення суперечностей між юридичними нормами), норми-принципи (відображають і закріплюють принципи права) та ін.

      3.4. Система права. Загальна характеристика галузей права України

      Система права – це сукупність норм права, яка характеризується єдністю, внутрішньою узгодженістю і поділом (диференціацією) її на інститути та галузі права. В основі такого поділу – предмет і метод правового регулювання. Предмет правового регулювання – це якісно однорідні суспільні відносини, що регулюються правом. Наприклад, предметом регулювання цивільного права є майнові та особисті немайнові відносини, трудового права – трудові відносини, сімейного права – шлюбно-сімейні відносини тощо. Вирішення питання про предмет правового регулювання пов’язано зі співвідношенням держави і громадянського суспільства. У правовій державі особа в деяких сферах життя (відносини власності, сім’я, духовне життя тощо) будує свої відносини незалежно від держави, а остання обмежує свої функції правовим захистом і стимулюванням розвитку вказаних сфер життєдіяльності людини.

      Метод правового регулювання – сукупність юридичних заходів і способів впливу права на суспільні відносини. Метод правового регулювання вказує на:

      а) ступінь самостійності суб’єктів, їх правове положення (рівність сторін або відносини влади-підпорядкування);

      б) підстави і порядок виникнення прав і обов’язків (із закону, договору, акту застосування норм права і т. ін.);

      в) характер санкцій (штрафні чи правопоновлювальні, компенсаційні);

      г) способи забезпечення прав (судовий чи адміністративний порядок).

      У системі права використовуються два основних методи – імперативний і диспозитивний. Імперативний (владний) метод виходить із правового становища суб’єктів, побудованого на їх субординації, тобто підпорядкованості; точні, конкретні приписи (накази) підвладному суб’єктові; штрафні, СКАЧАТЬ