Кращі твори (збірник). Леся Українка
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Кращі твори (збірник) - Леся Українка страница 47

Название: Кращі твори (збірник)

Автор: Леся Українка

Издательство: ДП с иностранными инвестициями ""Книжный Клуб ""Клуб Семейного Досуга""

Жанр: Зарубежные стихи

Серия:

isbn: 978-966-14-2350-2, 978-966-14-3021-0, 978-966-14-3024-1, 978-966-14-3025-8, 978-966-14-3023-4, 978-966-14-3022-7

isbn:

СКАЧАТЬ Не сором, ні, і кожна мати скаже,

      що се не сором. Що мені чужинці?

      Чого я маю жалувати їх?

      А може ж, то і правда, що врятують

      вони нам Трою? Може ж, то і правда?

      Кассандра Та тільки «може»!

      Андромаха Досить і того.

      Надія є, Кассандро, є надія!

      Кассандра Прошу тебе, сестрице Поліксено,

      пошли свою рабиню по Гелена.

      Поліксена Гаразд.

      (Виходить.)

      Андромаха Нащо тобі Гелен?

      Кассандра Я хочу

      його спитати. Я собі не вірю.

      Вже бачиш, довершилась божа кара:

      не тільки інші, а й сама Кассандра

      зневірилась в Кассандрі. Я не знаю,

      чи все те правда, що тепер я бачу.

      Андромаха А що ж ти бачиш?

      Кассандра Годі, Андромахо,

      мене питати, щоб потім клясти.

      На голові моїй вже й так прокльони

      тяжать, немов залізна діадема,

      сплелися над чолом слова вразливі,

      немов гадюки над чолом Медузи,

      шиплять вороже, труять, глушать розум…

      Іди, збери своїх рабинь, звели їм

      кітари й флейти взяти і музику

      збратати з ніжним співом, може, сон

      і мрію золоту вони накличуть

      тобі на очі, втомлені від сліз.

      Є в тебе фінікіянка рабиня,

      ота, що вміє змії замовляти,

      вона приспить в тобі змію тривоги,

      і ти заснеш, і в сні тому не буде

      нічого злого, ні війни, ні смерті,

      ні страху, ні Кассандри.

      Андромаха Не глузуй.

      Я вірю, що таки лідійці прийдуть

      з царем і з перемогою. Прощай!

      (Виходить.)

VI

      Той самий Кассандрин покій. Кассандра і Гелен.

      Кассандра Так ти скажи мені по правді, брате,

      яку ти провість по пташках побачив?

      (Дивиться йому в вічі, Гелен їх спускає додолу.)

      Гелен Так що там! Ми обоє віщуни

      і добре знаєм, що пташки, й утрібки,

      і кров, і дим від жертви – все то тільки

      покраси й покривало голій правді,

      про людське око. Адже тая правда –

      цнотлива дуже і поважна жінка,

      і сором їй ходити без одежі.

      (Сміється.)

      Кассандра Але й сама я жінка, отже правду

      я можу бачити й невбрану.

      Гелен Сестро,

      скажи мені, хто бачив голу правду?

      Кассандра Я бачила її аж надто часто!

      Гелен Чи певна ти, що ти її очима

      своїми не наврочила?

      Кассандра Гелене,

      торкнувся ти до виразки палкої,

      але стерплю одважно, хочу щиро

      порадитись СКАЧАТЬ