Великий ветеринарний довідник. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ пологах, а також із сечею. Зараження відбувається через слизові оболонки травного тракту з кормом і водою, кон’юнктиву, слизові оболонки дихальних шляхів, піхви і шкіру. Людина може заразитися від хворих тварин. Інкубаційний період хвороби становить 2–3 тижні і більше. Бруцельоз протікає хронічно і в більшості випадків безсимптомно. Основна ознака захворювання у самиць – аборт і затримання посліду, а у самців – запалення яєчок. У корів аборт настає на 7 – 8-му місяці вагітності. У стаді абортує більше половини корів і нетелей.

      Клінічні прояви. Діагноз ставлять на підставі результатів клінічного, серологічного, алергічного і бактеріологічного досліджень абортованого плоду або його шлунка, шматочків печінки і селезінки, а також молока і крові у ветеринарній лабораторії. При постановці діагнозу необхідно виключити кампілобактеріоз, трихомоноз, лептоспіроз, сальмонельоз, незаразні хвороби з симптомами аборту.

      Лікування. Хворих тварин ізолюють і лікують, інших особин і корів-матерів щеплять. Для лікування використовують гіперімунну сироватку, неспецифічний глобулін, сироватку реконвалесцентів і одночасно з цим антибіотики, сульфаніламіди й нітрофуранові препарати. Обов’язковим є карантин.

      Профілактика. Дотримання загальних ветеринарно-санітарних і технологічних заходів щодо утримання поголів’я, а також профілактичної вакцинації телят, оскільки тварини, що перехворіли, несприйнятливі до повторного зараження, а телята, які народилися від імунних корів, отримують антитіла з молозивом. Тому вакцинація є ефективнішою в період згасання материнських антитіл (через 5–7 днів після пологів). Стадо необхідно комплектувати тваринами, яких перевірили на бруцельоз. Про всі випадки абортів необхідно повідомляти ветеринарного лікаря.

Емфізематозний карбункул, або емкар

      Етіологія. Збудником є споротвірний анаеробний мікроб клостридія, який є дуже стійким до дезінфекційних засобів. Наприклад, 3 %-й розчин формальдегіду вбиває його через 10 хв, а пряме сонячне світло – через 24 год. У споровій формі збудник може зберігатися в ґрунті до 35 років і більше.

      Джерело збудника інфекції – хворі тварини, в трупах яких утворюються спори, що інфікують довкілля. Зараження тварин відбувається з кормом і водою через пошкоджену шкіру. Сезонне захворювання, яке виникає в літньо-осінній період.

      Клінічні прояви. Гостра інфекційна хвороба, що характеризується утворенням у ділянках тіла, багатих на м’язи, пухлин, і швидкою смертю. Хворіє велика рогата худоба віком від 3 місяців до 4 років, оскільки молодняк набуває пасивного імунітету з молоком матері, а тварини віком старше 4 років несприйнятливі завдяки спонтанно набутому імунітету.

      Інкубаційний період хвороби становить 1–5 діб. У хворих особин температура тіла підвищується до 41 °C, утворюються припухлості – спочатку гарячі і болючі, потім холодні й безболісні, згодом розвивається кульгавість. Хворі особини гинуть упродовж декількох годин.

      Діагноз СКАЧАТЬ