Україна. Загартована болем. Тисяча років самотності. Олег Криштопа

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Присутні учасники Української повстанської армії: грузини, азербайджанці, узбеки, вірмени, татари, осетини, білоруси, казах, черкес, кабардинець, чуваш, башкир і навіть… бельгієць Альберт Газенбрукс, на псевдо Західний. ОУН відмовляється від інтегрального націоналізму й декларує нове гасло: «Воля народам! Воля людині!».

      Присутній на конференції інкогніто головнокомандувач УПА Роман Шухевич після зборів разом із Альбертом Газенбруксом вирушає в Карпати до таємної радіовисильні «Афродіта». За кілька тижнів бельгієць французькою та англійською мовами оповідає про конференцію поневолених народів поневоленій Європі.

      У цей самий час у Тегерані вирішується майбутнє Європи. Англійський прем’єр Черчилль пропонує союзникам Сталіну і Рузвельту відкрити другий фронт на Балканах. Сталін проти, загіпнотизований ним Рузвельт пристає на пропозицію осетинського диктатора відкрити другий фронт у Нормандії.

      Якби другий фронт був відкритий на Балканах, Східна Європа, звільнена британцями та американцями, мала б шанс на свободу. У варіанті Сталіна Радянський Союз окуповував Старий Світ по самісінький Берлін.

      У 1944-му Червона армія практично повністю займає Волинь. Розвідка доносить Кремлю про страхітливу акцію бандерівців, з’єднання яких залишилися в її тилу.

      Із документів агентури контррозвідки СМЕРШ дізнаємося: «Великі формування у квітні – травні 1944-го планують рейд у східні області УРСР. Із цією метою основні сили бандерівців концентруються в районі Сарни – Клесів – Рокитне, а також у Мізочі. У квітні ці групи повинні вийти в похід на Київ. Північна частина – через Случ, південна – через Остріг – Шепетівку».

      Сталін особисто пам’ятає про Холодноярщину. Щоб не допустити Холодного Яру-2, вирішено провести спецоперацію. На початку 1944-го Здолбунівський вокзал один за одним приймає ешелони з військами. Війська їдуть не на фронт – це НКВС. Тридцятип’ятитисячна армія з танками й артилерією поволі оточує так звані Кременецькі ліси. Поблизу села Гурби відбувається найбільший в історії бій між НКВС та УПА.

      Попри десятиразову перевагу в чисельності й важке озброєння чекісти за два дні боїв так і не змогли заглибитися в ліси. Уранці третього дня це їм нарешті вдалося. Виявилося – ліс порожній. Під покровом ночі українські партизани знайшли шлях між загонами НКВС, і двохтисячне з’єднання просто вислизнуло з оточення. Чекісти зігнали злість на поранених: їх і медсестер просто закололи багнетами. Між тим упівці розділилися на дві частини. Одна рушила на північ, інша – південніше, у бік Холодного Яру. Їх НКВС не хотів пустити за всяку ціну. Більшість загонів УПА було оточено, тим, хто потрапив у полон, заготовано тортури.

      Краєзнавець Олег Тищенко розповідає: «Як описують очевидці, була така вправа. Близько двадцяти молодих хлопців Антон Одуха, дипломований педагог радянський, їх положив ногами довкола себе, довкола стільця, на якому сидів; почергово піднімаючи кожного за груди, з нагану стріляв СКАЧАТЬ