Название: Україна. Загартована болем. Тисяча років самотності
Автор: Олег Криштопа
Издательство: ДП с иностранными инвестициями ""Книжный Клуб ""Клуб Семейного Досуга""
Жанр: Публицистика: прочее
isbn: 978-966-14-9614-8,978-966-14-9613-1,978-966-14-9129-7
isbn:
У 1764 році внаслідок губернської реформи створюється Новоросійська губернія з центром у Кременчуку – туди потрапляють землі війська Запорозького і так звана Нова Сербія.
Кажуть, один тиран, якого в народі прозивають непристойним словом, полюбляє читати історичні книжки. Читає він їх, мабуть, неуважно. Вичитав, що столицею Новоросійської губернії в якийсь час був Новоросійськ. І сказав, думаючи про російське місто, якого на той час навіть не існувало. Наприкінці XVIII століття Новоросійськом на короткий час назвали Новий Кодак (пізніше – Катеринослав, а тепер – Дніпропетровськ).
Новоросійська губернія проіснувала дуже недовго. Менш як двадцять років. Уже після смерті Катерини її спробували відновити – теж накоротко. У 1802 році проект наказав довго жити – Новоросію поділили на Миколаївську, Катеринославську й Таврійську губернії.
Філософ Ігор Лосєв зазначає: «Новоросія – це такий, я б сказав, периферійний термін, периферійне поняття навіть в російському адміністративному вжитку. Ще не багато років, коли ця назва вживалася. Сьогодні є спроби її, так би мовити, гальванізувати, відродити. Надати їй нового сенсу, політичного. Удавати, що нібито за цим стоїть якась етнічна і культурно-історична реальність. Насправді її немає. Навіть якщо вже на те пішло, то Донбас той навіть до російського розуміння Новоросії не має відношення. Під Новоросією розуміли тільки причорноморські території».
На місці нинішнього Маріуполя у XVIII столітті стояла козацька фортеця Домаха. З приїздом грецьких колоністів імперія перейменувала місто на Павловськ. Щоправда, уже через рік греки надали йому сучасну назву. Утім, переважна більшість поселенців степу – українці, які втікали на південь від покріпачення Катерини. Перші спроби переписів населення колонізованого Приазов’я і Причорномор’я показали, що українці становлять там понад 70 %. У цей час імператриця почала одразу кілька воєн.
«Це був період завоювання нових територій Росією у її прагненні виконати, так би мовити, світову імперську функцію і захопити землі колишньої Візантійської імперії. Захопити той Константинополь, який завжди для росіян мав таку сакральну функцію. І тому російські імператорські фамілії: Романови – одного з нащадків чоловічої статі завжди називали Константином з натяком на те, що він має повернути Константинополь», – Ігор Лосєв.
Підкупивши свого колишнього коханця Станіслава Понятовського, Катерина Друга розпочинає поділи Польщі. Створення в подільському містечку Тарговиця так званої Тарговицької конфедерації призводить до повстання гайдамаків. На Українське Поділля вирушає російська армія. Упоравшись із Залізняком та поляками, російські війська повертають на південь – воювати турків. До них приєднуються запорожці.
Однією з найважливіших справ Катерина Друга вважала СКАЧАТЬ