Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.. Полина Жеребцова

Чтение книги онлайн.

      Нереїди сміються в танці,

      Виграють у воді дельфіни.

      А на дні, де морські палаци,

      Червонясто сяють рубіни.

      Бо Нептун кличе друзів усіх —

      У царя глибини морської

      Починається свято бучне.

      І прийшли всі без думки лихої.

      Позбирались водяники

      Із озер і боліт далеких.

      І, зіпершись на ручку ціпка,

      Кашалот причвалав старенький.

      З лазурово-пінним волоссям

      Щебетлива русалочок зграя

      Вже зібралась на свято Селени,

      Білі сукні під місяцем сяють.

      Аполлон вийняв славну кіфару —

      Зникло горе, мов дим простий.

      Діоніс підливав у бокали

      Всім шипучий нектар золотий.

      Заспівав дивовижний голос,

      Залунали і жарти, і сміх,

      І Амур із-за трону Нептуна

      Розглядав хитрувато всіх.

      І пускав свої гострі стріли

      Він із влучного лука в серця,

      Щоб тритонів співи бриніли,

      Щоби щастя не знало кінця.

      Афродита – дочка моря й сонця —

      Всіх сліпила своєю красою.

      Хто зустріне її випадково,

      Той не матиме більше спокою.

      Вигравало кольє зі смарагдів,

      Сукня мінилась пурпурова.

      З ворожінь чарівниці-Наяди

      Вона слухала кожне слово.

      Так і сяє від усмішок зала,

      Блискотить від алмазних букетів.

      І хто знає, що він там не зайвий,

      Хай з’являється теж на бенкеті!

      Вирушаймо удвох, коли хочеш,

      Бо і я поспішаю туди.

      Світить Місяць, господар ночі.

      Зірко ясна, веди нас, веди!