П'ятнадцятирічний капітан. Жуль Верн

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Зачекаємо, поки вони прийдуть до тями, і тоді вони самі розкажуть свою історію, – відповів капітан Халл. – Але перш за все необхідно дати їм води, в яку додаймо краплину рому. – І, повернувшись до камбузу, він голосно крикнув: – Негоро!

      Почувши це ім’я, пес весь витягнувся, неначе виконуючи стійку, глухо загарчала, а її шерсть стала дибки.

      Кок не з’являвся і не відповідав.

      – Негоро! – ще голосніше крикнув капітан Халл.

      Негоро вийшов з камбуза.

      Заледве він зробив крок, пес плигнув, намагаючись вчепитися йому в горло.

      Португалець відбив напад кочергою, яку прихопив, виходячи з камбуза. Два матроси схопили собаку.

      – Ви знаєте цього собаку? – запитав кока капітан Халл.

      – Я?!? – здивовано вигукнув Негоро. – В житті не бачив!

      – Як дивно! – прошепотів Дік Сенд.

      Розділ четвертий. Врятовані з «Вальдека»

      Работоргівля все ще широко розповсюджена на території Екваторіальної Африки. Попри те, що узбережжя континенту патрулюють англійські та французькі військові кораблі, работорговці продовжують вивозити із Анголи та Мозамбіку чорношкірих невільників. «Чорний товар» ще доволі популярний в багатьох країнах, на жаль, навіть в країнах цивілізованого світу.

      Капітан Халл знав про це.

      Хоча й та частина океану, де зараз знаходився «Пілігрим», пролягала осторонь від маршрутів, якими зазвичай користуються кораблі поневолювачів, капітан Халл вирішив, що, вочевидь, негри належали до партії рабів, яку «Вальдек» віз на продаж в одну із колоній Тихого океану.

      «Пілігрим» з великою увагою поставився до врятованих негрів. Місіс Уелдон за допомогою Нен та Діка Сенда напувала їх із ложки свіжою водою, якої, вочевидь, вони не бачили декілька днів.

      Врешті-решт вода та трохи юшки повернули бідолах до життя. Один із них, на вигляд старий шістдесяти років, незабаром вже був спроможним відповідати на питання. Він володів англійською.

      – Що сталося з «Вальдеком»? – найперше запитав капітан Халл. – Він зіткнувся з іншим кораблем?

      – Приблизно десять днів назад, вночі, коли всі спали, на нас наскочив якийсь корабель, – відповів старий негр.

      – Що сталося з командою «Вальдека»?

      – Я не знаю. Коли ми піднялися на палубу, там вже нікого не було, сер.

      – Як Ви гадаєте, екіпаж «Вальдека» встиг перебратися на борт того судна, з яким ви зіштовхнулися?

      – Маю надію, що так все і сталося, сер.

      – Цей корабель, після зіткнення, не зупинився, аби підібрати постраждалих?

      – Ні.

      – Можливо, він затонув?

      – О, ні! – заперечив старий негр. – Ми бачили, як він зникав у пітьмі.

      Те саме підтвердили і інші врятовані з «Вальдека». Наскільки це здавалося неймовірним, проте нерідко трапляється, що капітан корабля, з провини якого відбулося зіткнення, поспішає щезнути з місця катастрофи, нехтуючи бідолахами, приреченими через нього на смерть, і яким він навіть СКАЧАТЬ