П'ятнадцятирічний капітан. Жуль Верн
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу П'ятнадцятирічний капітан - Жуль Верн страница 14

СКАЧАТЬ скласти те саме слово.

      Хлопчику подобалось вчитись у такій спосіб. Щодня він вовтузився зі своїми кубиками в каюті або на палубі, спочатку складаючи слова, а потім змішуючи всі літери алфавіту. Ця гра стала причиною події, настільки надзвичайної й несподіваної, що про неї варто розповісти детальніше.

      Сталося це ранком 9 лютого.

      Лежачи на палубі, Джек складав з кубиків якесь слово; старий Том мусив знову скласти це слово, після того, як хлопчик змішає кубики. Дотримуючись правил гри, Том закрив очі долонею, аби не бачити яке слово складає Джек.

      Набір кубиків складався з великих і малих літер та з цифр: таким чином, ця гра була посібником для навчання не лише читанню, але й рахуванню. Джек складав кубики рядком, а потім, насупивши брови, обирав потрібні йому для того, щоб скласти слова. Хлопчик так захопився цією нелегкою роботою, що не звертав уваги, на Дінго, який крутився коло нього. Раптом собака завмер на місці, вирячившись на один з кубиків. Потім підняв праву лапу, завертів хвостом, схопив в зуби кубик, відбіг в бік і поклав його на палубу.

      На кубику була намальована велика літера «С».

      – Дінго, віддай! – крикнув хлопчик, перелякавшись, що собака розгризе кубик.

      Але Дінго повернувся, узяв ще один кубик і поклав його поряд з першим.

      На другому кубику була намальована велика «В».

      Джек закричав.

      Зачувши його прибігли місіс Уелдон, капітан Халл і Дік Сенд, яки саме в той час гуляли по палубі.

      Джек розповів їм про те, що сталося.

      Дінго розрізняє літери! Дінго вміє читати! Так, так! Джек бачив це на власні очі.

      Дік Сенд хотів повернути кубики Джеку, але Дінго зустрів його гарчанням.

      Проте юнак підняв кубики і повернув їх на своє місце. Дінго знов кинувся до кубиків, знов вибрав ті ж самі літери і відніс їх в бік. Цього разу він притиснув кубики лапами, ясно даючи зрозуміти, що не має наміру їх віддавати. Інші літери для нього наче не існували.

      – Дивно! – скликнула місіс Уелдон.

      – Дійсно, дуже дивно, – сказав капітан Халл, пильно дивлячись на кубики.

      – С, В, – прочитала місіс Уелдон.

      – С, В, – повторив капітан Халл. – Такі ж самі літери, що і на нашийнику Дінго! – Том, Ви здається, казали, що цей собака лише з недавніх пір належав капітанові «Вальдека»? – несподівано озвався він до старого негра.

      – Так, пане. Дінго потрапив на «Вальдек» лише два роки тому.

      – І Ви кажете, що капітан «Вальдека» знайшов його на західному узбережжі Африки?

      – Так, пане, біля гірла Конго. Я багато разів чув, як капітан «Вальдека» говорив про це.

      – Отже ніхто не знає кому раніше належав Дінго і як він потрапив до Африки?

      – Ніхто, капітане. Адже з собаками важче, ніж з покинутими дітьми: документів немає, а розповісти вони нічого не можуть.

      Капітан СКАЧАТЬ