Син. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ скаже, – відповіла Ельзе. – Але не зараз. Він має спершу переглянути результати аналізів і тестів. Завтра я вже знатиму більше.

      – Гаразд. Як ти почуваєшся?

      – Добре.

      – Як саме добре?

      – Ти так не хвилюйся, коханий, – розсміялась вона. – Побачимось за обідом.

      – Згода. А твоя сестра, вона?…

      – Так, вона ще тут, зі мною, і відвезе мене додому. А ти не хвилюйся, і припиняймо шушукатись – ти на роботі!

      Він закінчив розмову неохоче. Знову пригадав свій сон, у якому віддав їй свій зір.

      – Старший інспекторе Хефасе?

      Він подивився вгору. І ще вище. Перед його столом стояла висока жінка. Дуже висока. І худорлява. З-під спіднички стирчали тонкі, наче у лелеки, довжелезні циби.

      – Я Карі Адель. Мені сказали, що я допомагатиму тобі. Я намагалась тебе знайти на місці злочину, але ти кудись зник.

      Вона була до того ж ще й дуже молодою, скидалася більше на амбіційного банківського клерка, ніж на співробітника поліції. Симон відхилився на стільці ще далі назад.

      – На місці злочину?

      – У парку Куба.

      – Звідки тобі відомо, що це місце злочину?

      Він бачив, як вона зосередилась. Шукає гідний вихід. Але не знаходить.

      – Імовірне місце злочину, – нарешті здобулась вона.

      – А хто сказав, що мені потрібна допомога?

      Вона кивнула великим пальцем назад і вгору, показуючи, звідки надійшло розпорядження.

      – Але я думаю, що допомоги, насправді, потребую саме я. Я тут новачок.

      – Щойно після навчання?

      – Півтора року у відділі боротьби з наркотиками.

      – Новачок. І вже прорвалась у відділ убивств? Вітаємо, Адель. Або тобі справді пощастило, або маєш високі зв’язки, або ти…

      Він відкинувся в кріслі майже горизонтально, щоб намацати в кишені джинсів слоїк зі снусом.

      – …жінка? – запропонувала вона завершення фрази.

      – Я хотів сказати «здібна».

      Вона зашарілась, і він прочитав досаду в її очах.

      – То ти здібна? – запитав Симон, закладаючи порцію снусу під верхню губу.

      – На своєму курсі – друга за результатами.

      – І як довго плануєш затриматись у нашому відділі?

      – Що ти маєш на увазі?

      – Якщо наркотики тобі не припали до душі, чому ти думаєш, буцімто вбивства будуть тобі приємнішими?

      Вона знову зосередилась на іншому. Симон натомість переконався, що він правий: вона одна з тих людей, що приходять на короткий час, перш ніж перескочити на вищі поверхи, влитись у вищі ланки. Кмітлива. Напевне, взагалі залишить поліцію. Як учинили оті розумники з відділу боротьби з економічною злочинністю. Пішли собі, здобувши навички, які їм були потрібні, а Симона покинули напризволяще. Поліція – не місце для яскравих, обдарованих і амбіційних, що прагнуть жити повноцінним життям.

      – Я СКАЧАТЬ