Син. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

      – А що він там шукає?

      – Речові докази.

      – Але докази, звісна річ, будуть у річці, де тіло знайшли, а не вниз за течією.

      – Авжеж. Тому він припускає, що ми вже обстежили цю територію. І ми таки обстежили.

      – Твій колега сказав – це скидається на самогубство?

      – Так, я допустився помилки, намагаючись закластися з ним щодо цього на пиво.

      – Справді?

      – У нього є проблема, – сказав Еліас. – Тобто була проблема.

      Він зауважив, що жінка підняла брови.

      – Це ні для кого не таємниця, – пояснив він. – І буде ліпше, коли ти теж знатимеш, якщо вам працювати разом.

      – Ніхто не застеріг мене, що я працюватиму з алкоголіком.

      – Він не алкоголік, – заперечив Еліас. – Азартні ігри. Ігроманія.

      Вона поправила зачіску, заклавши за вухо пасмо русявого волосся, і примружилась проти сонця.

      – Які саме ігри?

      – Програшні, наскільки я розумію. Та якщо вам бути партнерами, маєш нагоду сама його розпитати. Звідки ти?

      – Відділ боротьби з наркотиками.

      – Ну, тоді ти знаєш про річку все.

      – Так, – примружила вона очі, дивлячись вгору, на підвішене у водоспаді тіло. Це, звісно, міг би бути порахунок наркоділерів; але місце дії зовсім невідповідне. Так далеко вгору річкою важкими наркотиками не займаються: ця діяльність зосереджена нижче за течією, на Шоус-плас і Нібруа. А в порахунках за канабіс зазвичай до вбивства не доходить.

      – О, добре, – сказав Еліас, киваючи в бік човна. – Вони, нарешті, спромоглися зняти його. Якщо він має при собі хоч якісь документи, ми скоро знатимемо, хто він…

      – Я знаю, хто він, – стенула плечима Карі Адель. – Це Пер Волан, тюремний священик.

      Еліас зміряв її поглядом з голови до ніг. Він здогадувався, що вона скоро відмовиться від вишуканого стилю в одязі, який перейняла у детективів-жінок з американських телесеріалів. Але поза цим видавалося, що вона має за душею щось істотніше. Можливо, вона була однією з тих, хто схильний проходити дистанцію до кінця. Може, вона належала саме до цієї рідкісної породи людей. Але насправді уже траплялось, коли він так думав… і що?

      Розділ 5

      Кімната для допитів була декорована в світлих тонах. Меблі з натуральної сосни. Червоні штори завішували вікно у кімнату апаратного стеження. Інспектор Генрік Вестад з Бускерудської [4] поліції вважав тутешні умови для проведення допиту зручними. Він уже приїжджав з Драммена [5] в Осло і працював у цій-таки кімнаті. Тоді вони опитували дітей у справі сексуальних злочинів, і для цієї роботи надавались анатомічні муляжі-ляльки. Цього разу розслідувалося вбивство. Інспектор пильно придивлявся до білявого довговолосого бороданя, що сидів за столом навпроти нього. Сонні Лофтус. На вигляд він видавався молодшим проти віку, вказаного у справі. Він також не справляв враження людини, що перебуває під дією наркотиків: зіниці його не були СКАЧАТЬ