Привид. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ з кримінальною поліцією суцільна ідилія, і я цю ідилію порушувати не збираюся.

      Харрі скорчив гримасу. І сповз у кріслі ще нижче, немов збираючись роздивитися пряжку на своєму ремені.

      – Значить, тепер ти з шефом кримінальників – друзі нерозлийвода?

      – Мікаель Бельман на Крипо вже не працює, – відказав Хаген. – Саме тому в наших стосунках тепер панує ідилія. Сонце й троянди.

      – Нарешті спекалися того психопата? Дійсно, щасливі дні настали…

      – Навпаки, – саркастично посміхнувся Хаген. – Присутність Бельмана лише посилилася. Бо зараз він – у цій будівлі.

      – От зараза! Невже керує групою боротьби зі злочинністю?

      – Борони Боже. Він майже рік очолює відділ боротьби з організованою злочинністю – Оргкрим.

      – Мені казали, у вас відбулися великі перестановки.

      – Так. В Оргкримі. Вони взяли й звалили докупи всі колишні сектори: грабунки, контрабанду та наркотики. Всім цим зараз займається відділ боротьби з організованою злочинністю. Там наразі понад дві сотні співробітників – найбільший відділ у Департаменті боротьби з кримінальною злочинністю.

      – Ти диви. Більше, ніж він мав під своїм началом у відділі кримінальної поліції.

      – Однак його зарплатня зменшилася. А ти знаєш, що трапляється, коли людину переводять на роботу з нижчою зарплатою?

      – Знаю. Вони починають кігті рвати, щоби вибитися на вищу посаду з більшою зарплатою, – відповів Харрі.

      – Саме Бельман придушив ринок наркотиків, узявши його під контроль завдяки вдало засланим таємним агентам. Регулярно здійснює арешти та облави. В результаті кількість банд різко зменшилася, а кривава конкуренція між ними припинилася. Як я вже казав, показники смертей від передозування пішли вниз… – Хаген вказав пальцем на стелю. – А Бельман пішов угору. Він далеко піде, Харрі, от побачиш.

      – Я теж піду, – сказав Харрі, підводячись з крісла. – Піду до Ботсена. Сподіваюся, коли я туди прийду, на пункті пропуску мене вже чекатиме дозвіл на відвідини.

      – Так. Якщо ми з тобою домовимося.

      – Аякже. Звісно, що домовимося, – відповів Харрі, беручи простягнуту руку свого колишнього шефа. Двічі стиснувши її, він рушив до дверей. Гонконг став для нього доброю школою брехні. Харрі почув, як Хаген зняв слухавку, але на порозі все одно обернувся.

      – А хто отой, третій?

      – Що? – спитав Хаген, тицяючи товстим пальцем кнопки на телефоні.

      – Отой третій з моїх друзів у поліції?

      Голова групи Гуннар Хаген приклав слухавку до вуха, втомлено поглянув на Харрі і, зітхнувши, відповів:

      – А як ти гадаєш? – І заговорив у слухавку: – Привіт. Це Хаген. Мені потрібна перепустка для відвідин… Так. – Хаген прикрив рукою слухавку. – Без проблем. Вони зараз обідають, але коли ти зайдеш близько дванадцятої, все буде готово.

      Харрі посміхнувся, стиха попрощався і так само тихо зачинив за собою двері.

      Торд СКАЧАТЬ