Мальва Ланда. Юрий Винничук
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мальва Ланда - Юрий Винничук страница 44

Название: Мальва Ланда

Автор: Юрий Винничук

Издательство:

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-966-03-6856-9

isbn:

СКАЧАТЬ ще дуже легко відбувся. Раджу тобі більше ніколи не виходити на цю терасу.

      – Навіщо ж вона, ця тераса, коли гуляти не можна?

      – На цій терасі завше відбуваються якісь дива. Ця сама дівчинка деколи ввижається дорослою дівчиною. Стане, було, на самій балюстраді й дивиться вниз, мовби збирається стрибнути. А вітер розвіває її льолю й показує таке вабливе тіло, що не можна втриматися, щоб не підійти й не заговорити з нею. І тоді вона докладає всіх зусиль, щоб намовити офіру разом з нею стрибнути в урвище.

      – І тож треба було мене поселити саме в цьому покої, – незадоволено буркнув Бумблякевич.

      – Не гнівайся. Привид нічого тобі не вдіє, коли ти не відчинятимеш вікна. А покій цей – тимчасово. За кілька днів зможеш переселитися на ліве палацове крило. Там будеш мати окремий кабінет, досить лише зателефонувати бібліотекареві, і той негайно надішле тобі потрібні книги.

      – Оце мене цілком задовольняє.

      – Що ти збираєшся нині робити?

      – Піду до книгозбірні.

      – Не забувай, що ввечері бенкет. По обіді я принесу твій костюм.

      – Який костюм?

      – Костюм покійного князя. Мусиш мати пристойний вигляд.

      – Може, я повинен взагалі заступити покійного князя? – засміявся Бумблякевич.

      Фрузі такий жарт не сподобався, й вона насупилася.

      – Всі ви такі. Тільки й дивитесь, як бідну дівчину збаламутити, а тоді вженитися на багатій.

      – Перепрошую! – помахав пальцем Бумблякевич. – Не я тебе збаламутив, а клак. Це в нього я тебе відбив, навернувши до природного спілкування.

      – Так я і знала! – заломила руки Фрузя. – Тепер ти все зіпхнув на нещасного клака. А він же так вірив мені! А я його – в каналізацію!

      – Скажу тобі, що ти ще вчинила милосердно, бо самка комахи-богомола робить куди жахливішу справу: після статевого акту пожирає самця.

      – Ти неможливий! – зірвалася з місця Фрузя, але за мить уже припадала до Бумблякевичевих грудей і благала: – Ну, скажи! Скажи, що ти мене любиш! Скажи!

      Бумблякевич витер масні губи серветкою, ковтнув вина, облизався і сказав:

      – Люблю. До того ж – палко. Ага, якщо ми вже згадали про князя, то цікаво мені знати, що то за жахлива смерть, якою він загинув?

      – Його убили поліетиленові мішечки.

      – Ті самі, що, накинувшись на людину, обліплюють зі всіх боків і висмоктують? Чому ж він не скористався антеною, яка їх приманює і плавить ультразвуком? Він пішов на лови сам?

      – Покійний князь полюбляв блукати сміттяркою в товаристві Транквіліона Пупса. З Транквіліона ловець нікудишній, але він носив за князем різне причандалля. Зокрема й антену. І ось коли ті здичавілі мішечки накинулися на князя, Транквіліон встромив антену у сміття, де, як тобі, напевно, відомо, струменить елєктрика. Але антена не спрацювала. Пізніше вияснилося, що він уштрикнув її в русалку і сталася хвилева клямра.

      – Що-що?

      – Коротке щеплення, внаслідок якого відбувається знеструмлення. Транквіліон розгубився, – СКАЧАТЬ