Адвокат із Личаківської. Андрій Кокотюха
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Адвокат із Личаківської - Андрій Кокотюха страница 12

СКАЧАТЬ демократичну. Зі мною можна без церемоній, запросто, слухаю вас уважно: ось що говорив розстебнутий накрохмалений комірець.

      Гнатишин хотів далі говорити з міняйлом. Але той, угадавши наміри, рвучко смикнув рукою перед собою, немов засмикував віконну фіранку.

      – Маєш до мене справу? – Візник мотнув головою, знову відкрив рота. Міняйло перервав: – То ліпше помовч. Бачили гадулу? – Тепер він звертався вже до Клима. – Рот не закривається, знаю я таких. Була колись гарна думка заборонити візникам балакати, коли везе людину. А то так захопиться, ще через плече зирить. На дорогу не дивиться, збиває живих людей. Може, самі поговоримо?

      Високий глянув на Захара. Той, видно, звик до манер міняйла, стулив писок, відступив, лишивши партнерів сам на сам. Юзьо зосередився.

      – Пан має проблему? – запитав швидко. – Сподіваюсь, усе законно?

      Відповісти Кошовий не встиг. Бо Юзьо раптом намалював на продовгуватому лиці подив, а тоді повівся зовсім уже несподівано.

      Подався трохи вперед.

      Витягнув шию – і підморгнув Климові правим оком, навмисне стискаючи віко сильніше. Потім, після короткої паузи, так само старанно моргнув лівим. І вже ніби зовсім на закуску, коротко кліпнув обома.

      – Не кремпуйтеся,[23] прошу пана. Усе буде добре. Тут усі свої, маємо вірити одне одному.

      Клим зітхнув, за звичкою торкнувся правого ока й мовив:

      – Кажуть, тут у вас можна гроші зміняти.

      – У нас не банк. Але можна, – кивнув Юзьо. – Тільки курс буде інакший. Вас влаштує?

      – Інакший – то який? – поцікавився Кошовий.

      Міняйло глянув на візника, і той знизав плечима.

      – Нині не бачив.

      – А що треба бачити? – не зрозумів Клим.

      – Пояснюю, аби знали на майбутнє, – сказав Юзьо. – Є така система значків, придумана не тут і дуже добре працює. Курс корони до інших грошей визначають у Відні, отам. – Він мотнув головою кудись угору так, ніби це відбувалося в небесній канцелярії. – Значення доволі гнучкі. Тому передати відомості можна телеграфом, як роблять банківські установи. Он, бачите, біля Ощадної каси гуртується нарід? То все жиди, чекають на телеграми. Але можна повідомляти про курс інакше – залізницею. Практикується у середовищі інших ділових людей.

      – Це як?

      – Учора у Відні на вагон поїзда, що їде до Львова, поставили крейдою цифри. Раніше домовлено про систему. Лишається потурбуватися, аби потяг зустріли тут вчасно. Ось так ми на Нижніх Валах знаємо не банківський, офіційний, а справжній курс корони.

      – Відрізняється?

      – Не на багато, – визнав Юзьо. – Але якщо пан оперує великими сумами, така різниця може стати суттєвою для вас. Змінитися на вашу користь.

      – Пан оперує сумою в сто царських карбованців.

      Витягнувши портмоне, Клим видобув та показав міняйлові катеринку.

      – Дозвольте?

СКАЧАТЬ



<p>23</p>

Кремпуватися (діал.) – соромитися