Айвенго. Вальтер Скотт
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Айвенго - Вальтер Скотт страница 10

Название: Айвенго

Автор: Вальтер Скотт

Издательство:

Жанр: Исторические приключения

Серия: Бібліотека пригод

isbn: 978-966-14-0862-2,978-966-14-7445-0

isbn:

СКАЧАТЬ попереду засохлий дуб? – звернувся пілігрим до Ісаака. – Неподалік нього наші шляхи мають розійтися. Тут уже можна не боятися погоні. Шеффілд зовсім близько; там ти легко знайдеш сховище.

      – Зачекай, добрий юначе! – вигукнув Ісаак. – Чим я можу віддячити тобі? Я знаю, чого тобі треба, і зможу допомогти. Адже понад усе на світі ти хочеш мати доброго коня й гарну зброю?

      – Як ти здогадався?

      – По двох-трьох словах, які ти сказав учора. Крім того, твій жебрацький плащ приховує лицарський ланцюг – він зблиснув, коли ти будив мене… – Видобувши з сумки, що висіла на поясі, письмове приладдя, старий написав на шматку пергаменту кілька слів і вів далі: – У місті Лестер живе багатий купець Хайрам. Передай йому цю записку. Зараз він продає шість лицарських обладунків міланської роботи, і навіть найгірший з них годився б для короля. А також десять прекрасних жеребців. Коли мине потреба, поверни йому все або після турніру заплати за товар.

      – Чи ти, Ісааку, не знаєш, що мені доведеться віддати і коня, і зброю, якщо я зазнаю поразки? А грошей у мене немає.

      – Чути про це не хочу, – невдоволено затрусив головою старий. – Якщо й бувають збитки, тобі, юначе, за них відповідати не доведеться. Купець пробачить цей борг заради свого родича Ісаака. Прощавай і будь здоровий!

      Супутники розійшлися й різними шляхами вирушили до Шеффілда.

      Розділ 7

      Попри те що Англія за відсутності свого короля переживала далеко не найкращі часи, змагання уславлених лицарів привертали загальну увагу. На них приїжджали люди всіх чинів і станів. Турнір в Ашбі, який мав відбутися в присутності самого принца Джона, не був винятком. Його влаштовували троє знатних баронів – Філіпп де Мальвуазен, Фрон де Беф і Гуго де Гранменіль. Їхні намети були поставлені навкруг шатра Бріана де Буагільбера, одностайно визнаного наймайстернішим та найдосвідченішим серед лицарів.

      Змагання мало відбуватися на просторій тінистій галявині на узліссі. Галявину обнесли чотирикутною огорожею, у якій з північного та південного боків були широкі брами. Коло південних воріт розташовувалися вартівники, вістуни, сурмачі й герольди, які мали оголошувати імена учасників. За південною брамою було встановлено великий намет, призначений для лицарів, що виявили бажання прийняти виклик улаштовувачів турніру.

      Місце для змагання було вибране лише в милі від міста, і вже зранку сюди сходилися юрми збуджених глядачів. Уздовж огорожі галявини майстрові за одну ніч звели дерев’яні галереї, що призначалися для найзнатніших глядачів. Прості люди розміщувалися на земляних лавах, на схилах пагорбів, що були поблизу, та на витоптаній траві навколо галявини. Просто навпроти центру галявини під балдахіном із королівським гербом до часу залишалося порожнім високе різьблене крісло, а по інший бік бойовища вивищувалося ще одне, оздоблене не менш пишно й дорого. Воно призначалося для дами – королеви кохання і краси, чиє ім’я мав назвати переможець турніру.

      Народ усе прибував, СКАЧАТЬ