Людиною він був. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ між десятою й одинадцятою, – поінформував Гаррі, перевіряючи своє запрошення.

      – Ти не забув забронювати автівку?

      – Зробив це вчора пополудні. І підтвердив замовлення сьогодні вранці, – додав він, коли пролунав дзвінок у вхідні двері.

      – Це, мабуть, Себ, – припустила Емма й зиркнула на годинник. – Навіть він прийшов вчасно.

      – Не думаю, щоб він міг би запізнитися для такої нагоди, – зауважила Карін.

      Джайлз підвівся з-за обіднього столу, коли Маркгем відчинив двері й відступив убік, аби дозволити Джессіці, Себу та вагітній Саманті зайти в дім.

      – Ви вже снідали? – запитав Джайлз, цілуючи Саманту в щічку.

      – Авжеж, дякуємо, – відповів Себастьян, натомість Джессіка вмостилася за столом і змастила шматочок тосту мармулядою.

      – Вочевидь, не всі, – посміхнувся онучці Гаррі.

      – Скільки часу ще в мене є? – поцікавилася Джессіка з набитим ротом.

      – Не більше п’яти хвилин, – твердо промовила Емма. – Не хочу приїхати до палацу пізніше десятої тридцять, юна леді.

      Джессіка намастила ще один тост.

      – Джайлзе, – сказала Емма, звернувшись до брата, – було дуже мило, що ви влаштували нас на ніч, і мені лишень шкода, що ви не можете приєднатися до нас.

      – За правилами, лише найближча сім’я, – пояснив

      Джайлз, – і це цілком справедливо, інакше б їм знадобився футбольний стадіон, аби розмістити всіх охочих узяти участь у церемонії.

      У вхідні двері тихо постукали.

      – Це, либонь, наш водій, – припустила Емма.

      Вона ще раз поправила шовкову краватку Гаррі, змахнула сиву волосинку з його костюма, перш ніж сказати:

      – Йди за мною.

      – Голова правління завжди такою лишається, – прошепотів Джайлз, проводжаючи свого шваґра до вхідних дверей.

      Себ із Самантою подалися за ними, Джессіка ішла в кінці процесії, доїдаючи третій тост.

      Коли Емма вийшла на Сміт-сквер, водій відчинив задні дверцята чорного лімузина. Вона завела свою зграю в автівку, перш ніж приєднатися до Гаррі та Джессіки на задньому сидінні. Саманта та Себ сіли на відкидних сидіннях навпроти них.

      – Нервуєш, дідусю? – запитала Джессіка, коли лімузин рушив і влився в ранковий рух.

      – Ні, – заперечив Гаррі. – Якщо ти не плануєш державний переворот.

      – Не підкидай їй ідей, – втрутився Себастьян, коли вони проминули Палату громад і виїхали на Парламент-сквер.

      Навіть Джессіка замовкла, коли автівка проїхала під Адміралтейською аркою до Букінґемського палацу. Водій їхав повільно по Пел-Мелл, об’їхав статую королеви Вікторії і зупинився біля воріт палацу. Він опустив скло й повідомив молодому гвардійському офіцеру:

      – Пан Гаррі Кліфтон із родиною.

      Лейтенант посміхнувся й позначив прізвище у своєму планшеті.

      – Їдьте під аркою ліворуч, хтось СКАЧАТЬ