Людиною він був. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ що це ви першим привели нас до Пенґеллі. Чесно кажучи, я волів би, щоб він так і не дізнався про це.

      – Але що мені казати, якщо він коли-небудь зачепить цю тему?

      – Не варто нічого казати. Зрештою, у нього немає підстав підозрювати, що це ви натрапили на ім’я Пенґеллі, коли були в Москві на книжковій конференції, а я, звісно, йому цього не сказав.

      – Дякую, сер Алан. Приємно, що ви повідомили мені про це.

      – Дрібниці. І, до речі, пане Кліфтон, вітаю. Ви заслужили.

* * *

      Коли Джайлз покинув будівлю № 10, він швидко повернувся до свого будинку на Сміт-сквер. Йому полегшало, що у Маркгема вихідний, тож після того як він відчинив вхідні двері, негайно піднявся нагору до спальні. Увімкнув світильник біля ліжка, засунув фіранки і відкинув верхнє простирадло. Хоча лише минула шоста година, на Сміт-сквер уже палали вуличні ліхтарі.

      Він пройшов тільки половину сходів, коли почув дзвінок. Кинувся відчиняти двері й виявив на порозі якогось молодика. За ним чорнів фургон без розпізнавальних знаків, задні дверцята були відчинені. Чоловік простягнув руку:

      – Я доктор Віден. Гадаю, ви нас чекаєте?

      – Авжеж, – зронив Джайлз, коли двоє чоловіків вистрибнули із задньої частини фургона й обережно витягли ноші.

      – Ходіть за мною, – запросив Джайлз і повів прибульців нагору до спальні.

      Двійко санітарів підняли непритомну жінку з нош і переклали її на ліжко. Джайлз накинув ковдру на дружину, а відвідувачі вийшли, не промовивши жодного слова.

      Лікар перевірив її пульс.

      – Я дав їй заспокійливе, тож вона спатиме іще кілька годин. Прокинувшись, цілком може спершу уявити, що все, що сталося, було жаским сном, але, виявивши, що перебуває у знайомому оточенні, хутко очуняє й згадає, що з нею сталося. Вона обов’язково здивується, скільки ви про неї знаєте, тож у вас є ще трохи часу обміркувати, що їй казати.

      – Я вже це зробив, – сказав Джайлз, супроводивши доктора Відена вниз і відчинивши вхідні двері.

      Чоловіки вдруге потиснули один одному руки, після чого медик не озираючись сів на переднє сидіння чорного фургона. Автомобіль повільно об’їхав Сміт-сквер, потім повернув праворуч і влився в інтенсивний вечірній рух.

      Щойно фургон зник із поля зору, Джайлз зачинив двері й побіг назад нагору. Він підтягнув крісло і сів біля поснулої дружини.

* * *

      Мабуть, Джайлз задрімав, бо коли розплющив очі, побачив, що Карін сидить у ліжку й дивиться на нього. Він моргнув, посміхнувся й пригорнув дружину.

      – Все закінчилося, кохана. Тепер ти в безпеці, – пообі-

      цяв він.

      – Я думала, якщо ти коли-небудь дізнаєшся, то ніколи мені не пробачиш, – промовила вона, міцно притиснувшись до чоловіка.

      – Нема чого пробачати. Треба забути про минуле й зосередитися на майбутньому.

      – Але важливо, щоб я все тобі розповіла, – сказала Карін. – Більше жодних таємниць.

СКАЧАТЬ