Надходить та година. Джеффри Арчер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Надходить та година - Джеффри Арчер страница 20

СКАЧАТЬ Корнуолла, щоб дізнатися, чи може її батько допомогти.

      – Ти з глузду з’їхав?

      – Цілком можливо, – зізнався Джайлз.

      Агент від округу Бристольські доки затулив обличчя руками.

      – Це була пригода на одну ніч, Джайлзе. Чи ти забув?

      – У цьому й проблема. Я не забув, і є лише один спосіб дізнатися, чи для неї це було чимось більшим.

      – Я розмовляю із чоловіком, котрий отримав воєнний хрест, утік від німців, а потім завоював грізну репутацію міністра, і коли йому кидають рятувальне коло, що дозволяє йому повернутися до Палати громад, відхиляє це?

      – Знаю, що це не має жодного сенсу, – погодився Джайлз. – Але якщо це була лише пригода на одну ніч, маю тобі сказати, що я ще зроду не мав такої ночі.

      – За що вона, без сумніву, отримала гарну винагороду.

      – То що ти робитимеш, бо я вже прийняв своє рішення? – проігнорував коментар Джайлз.

      – Якщо ти справді не маєш наміру боротися за це місце, мені доведеться зібрати підкомітет для відбору нового кандидата.

      – У вас буде потік заявок, і хоча інфляція сягає десяти відсотків, а єдиним рішенням торі є триденний тиждень, зможете обрати навіть пуделя з червоною кокардою.

      – Саме тому не треба викидати рушник.

      – Ти не почув жодного слова, яке я сказав?

      – Вислухав кожне слово. Але якщо ти справді все вирішив, сподіваюся, що ти зможеш проконсультувати того, кого ми виберемо кандидатом.

      – Але що я можу їм сказати такого, чого не можеш сказати ти, Ґріффе? Погодься, ти організовував вибори, ще коли я ходив у коротких штанцятах.

      – Але не як кандидат, це унікальний досвід. То ти будеш його супроводжувати…

      – Або її… – посміхнувся Джайлз.

      – …або її, – погодився Ґріфф, – коли вони вийдуть на вулиці та обходитимуть оселі?

      – Якщо ти думаєш, що це допоможе, я згоден, тільки гукніть.

      – Це може забезпечити різницю між перемогою та досягненням достатньої більшості, щоб унеможливити на наступних виборах перемогу торі.

      – Боже милий, як Лейбористській партії пощастило з тобою, – сказав Джайлз. – Я допоможу чим зможу.

      – Спасибі, – подякував Ґріфф. – Перепрошую за свою попередню витівку. Правда в тому, що я завжди був циніком. Гадаю, це нерозлучне з цією роботою. Тож будемо сподіватися, що цього разу я помиляюся. Май на увазі: я ніколи не вірив у казки. Тож якщо ти все ж передумаєш і захочеш балотуватися, я можу відкласти призначення комісії з відбору кандидатів щонайменше на кілька тижнів.

      – Ти ніколи не здаєшся?

      – Не тоді, коли існує хоч найменший шанс, що ти станеш кандидатом.

* * *

      Коли Джайлз сидів сам-один у вагоні першого класу дорогою до Труро, то ретельно задумався над тим, що сказав Ґріфф. Чи пожертвує він своєю політичною кар’єрою заради жінки, яка, можливо, навіть не згадувала про нього після Берліна? Чи дозволить він своїй уяві перевершити його здоровий глузд? І якби він знову зустрів Карін, чи не луснула б бульбашка?

      Існувала СКАЧАТЬ