Мертва зона. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

      – Гаразд, – сказав він і обійняв її.

      – Ти певен? – спитала Сара трохи сором’язливо.

      – Я просто боюся, щоб ти не передумала.

      – Не передумаю, Джонні.

      Він міцніше притиснув її до себе.

      – Тоді це мій щасливий вечір.

      Коли він говорив це, вони саме проминали «Колесо фортуни», і Сара пізніше пригадувала, що то була єдина розвага, ще відчинена, на тридцять метрів в один і в інший бік. Чоловік за прилавком щойно довизбирав з утоптаного ґрунту монетки, які повипадали з кишень гравців під час гарячішої пори. Можливо, це було останнє, що він робив перед закриттям, подумала вона. Позаду нього стояло велике колесо зі спицями, підсвічене електричними лампами. Він, певно, почув слова Джонні, тому що завів свою рутинну балачку майже автоматично, очима продовжуючи вишукувати блискучі кружальця на втрамбованій пилюці.

      – Гей-гей-гей, містере, якщо відчуваєш, що удача пригрілася в кишені, розкрути «Колесо фортуни», оберни центи на долари. «Колесо» може все, випробуй удачу, десять центів – і «Колесо» закрутиться.

      Джонні озирнувся на той голос.

      – Джонні?

      – Я відчуваю удачу в кишені, прямо як він каже. – Він усміхнувся до неї. – Якщо ти не проти…

      – Ні, зроби це. Тільки не дуже довго.

      Він знову глянув на неї тим відверто оцінливим поглядом, від котрого вона трохи слабшала, бо задумувалася, як воно – бути з ним. Її шлунок повільно перевертався, і їй стало трохи млосно від раптового сексуального бажання.

      – Ні, недовго.

      Він знову глянув на заводія. Алея позаду них уже майже спорожніла, суцільні хмари розтанули, а повітря прохололо. Вони троє вже видихали видиму пару.

      – Випробуєш удачу, шановний мій юначе?

      – Так.

      Він перемістив готівку в передню кишеню ще коли вони прибули на ярмарок, а зараз вийняв рештки своїх восьми доларів. Нарахував долар вісімдесят п’ять.

      Дошка для ставок була з жовтого пластику, а на ній у різних квадратах були прописані номери й можливі виграші. Вона була схожа на сітку на рулетках, але Джонні одразу побачив, що коефіцієнти на виграш тут такі, що гравець у Веґасі просто посірів би. Ставка на діапазон давала виграш усього лиш один до двох. За заклад грали аж два сектори – зеро і подвійне зеро. Він вказав на це заводієві, але той лиш знизав плечима.

      – Якщо хочеться Веґаса, треба їхати до Веґаса, більше я нічого не можу сказати.

      Але добрий настрій Джонні того вечора був непорушний. Усе почалося не дуже добре – з тієї маски, – але відтоді тільки кращало. По правді, це був найприємніший вечір, котрий він міг пригадати за кілька років, а може, й за весь час. Він глянув на Сару. Вона пашіла, очі блищали.

      – Що скажеш, Саро?

      Вона похитала головою.

      – Це для мене китайська грамота. Що тут треба робити?

      – Поставити на число. Або на червоне/чорне. Або на парне/непарне. Або на проміжок з десяти чисел. У всіх різні виплати. – СКАЧАТЬ