Колискова для Софії. Нина Фиалко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ був вдячний долі, що подарувала йому можливість відчути батьківську любов. Якби знав про свою безплідність раніше, то життя могло б скластися зовсім по-іншому. Він іншого тепер і не прагнув. Хотів повернути той сімейний спокій, що колись панував у його домі.

      З роботи мов на крилах летів. Дорогою зробив закупи в магазині й надіявся втішити рідних. Коли відчинив двері квартири, його ніхто не зустрів, і Петро запанікував. Швидко скинувши одяг, заглянув до кухні, потім у кімнату. На дивані, скрутившись калачиком, спала внучка. Узяв ковдру й накрив її.

      Хутко взявся готувати вечерю. І коли по квартирі рознісся запах смаженого, на кухню зайшла Тамара й попросила їсти.

      – Мама де? Чому ти одна? Ти вже щось сьогодні їла? – засипав запитаннями дідусь, і у відповідь дівчинка лише знизала худенькими плечиками.

      Петро зрозумів, що дитя звикло зоставатися вдома саме й не одну годину чекало маму. Виявилося, що і в садочок вона не ходила.

      Його розпирала злість на доньку за безвідповідальне ставлення до дитини.

      Ольга прийшла пізно ввечері напідпитку, поставила на стіл пакет із продуктами.

      – Ти завжди дитину саму голодною покидаєш? – не підвищуючи голосу, запитав батько.

      – А що ж, мені її за собою тягати? – єхидно відповіла й глянула на батька з подивом, що він не здогадався, де можна ходити так пізно.

      Петро розумів, що прожиті самостійно від родини роки доньці мудрості не додали, але й змінити він її не в силі. Відгородити від неї внучку й дати їй повноцінне життя він зможе хіба що вдвох із дружиною. Щоб не спричинити сварки, запропонував їй вечерю, але вона відмовилась і сказала, що хоче відпочити.

      – Олю, ти спілкуєшся з мамою?

      – Чому б ні? Вона ж мені рідна, не те що ти… – вколола в саме серце.

      – Дай мені її адресу. Я хочу вибачитися перед нею і попрошу повернутися до нас, – зажадав Петро. – Я каюся, що сім’ю зруйнував недовірою.

      – Чого вже тепер згадувати. Мама також неправа й давно тобі пробачила. Завтра сама зателефоную їй і покличу додому. Мені треба Томку прилаштувати, щоб була в надійних руках, – не приховувала свого інтересу в примиренні батьків Ольга.

      – Сама чим займатимешся? – поцікавився батько.

      – Не хвилюйся. На шиї у вас сидіти не буду. Світ клином на Максику не зійшовся, то повернуся до столиці й там намагатимуся влаштувати своє життя.

      – Свого помешкання у вас, як я зрозумів, не було?

      – Тобі радянська влада дала безкоштовно, а тепер можна купити самому або отримати в спадок від батьків. Сама ще не заробила, і навряд чи це скоро станеться, а ви комунальні послуги не в змозі оплачувати, то що вже говорити про вагомий подарунок. Я не в претензії до вас, бо в такому стані більшість українців. Допоможіть Томку на ноги поставити, а собі якось дам раду сама, – попросили Ольга щиро.

      Вона не виправдовувалась і просила лише не втручатись СКАЧАТЬ