Могутніше за меч. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Тож доведеться виконати наказ командира. Один постріл і ніякого лементу.

      Водій усміхнувся дону Педро, який із надією звів погляд, поки не побачив, як зброя наближається до його рота.

      – Розтули, – звелів Рафферті, немов якийсь привітний стоматолог, вмовляючий малюка.

      Спільним серед усіх його жертв було цокотіння зубів.

      Мартінес пручався і в нерівній боротьбі проковтнув один зі своїх передніх зубів. Піт заливав м’ясисті складки шкіри на обличчі. Довелося зачекати ще кілька секунд, перш ніж натиснути на спусковий гачок, але все, що почув, було сухе клацання.

      Дехто непритомнів, дехто просто зневірювався, а інші ворохобилися, коли усвідомлювали, що досі живі. Тих, хто непритомнів, Рафферті ненавидів. Це означало, що йому доведеться чекати, поки вони очуняють, перш ніж розпочати весь процес заново. Але Мартінес залишився при тямі.

      Коли Рафферті діставав пістолет, то порівнював свою роботу зі смиканням жил – жертви часто всміхалися, вирішивши, що найгірше вже позаду. Але коли він знову крутонув барабан, дон Педро вже не сумнівався, що помре.

      Залишалося тільки питання, коли це станеться. Де і як, уже було вирішено. Рафферті завжди розчаровувало, коли йому вдавалося порішити жертву з одного пострілу. Його особистий рекорд склав дев’ять спроб, але в середньому це було близько чотирьох-п’яти. Не те щоб йому залежало на статистиці. Він знову встромив дуло в рот Мартінесу й відступив на крок назад. Дуже не хотілося заляпатися кров’ю. Арґентинець був настільки нерозумним, що знову став чинити опір, через що втратив ще один зуб, цього разу золотий. Рафферті сховав його до кишені, перш ніж удруге натиснути на спусковий гачок, але й цього разу прозвучало лише сухе клацання. Він витягнув револьвер із надією вибити ще один зуб, ну, хоча б пів зуба.

      – Бог любить трійцю, – сказав Рафферті, знову тицьнув дуло до рота Мартінеса й натиснув на гачок.

      І знову невдача. Водій почав нервувати, лишалося тільки сподівався, що його вранішня робота завершиться з четвертої спроби. Цього разу він завзято крутонув барабан, але коли поглянув на дона Педро, той уже знепритомнів. Таке розчарування. Рафферті подобалося, щоб його жертви були притомні, коли куля потрапляла їм у мозок. Хоча вони жили ще лише секунду, враження був неймовірним. Ірландець схопив Мартінеса за волосся, змусив розтулити рота й знову засунув туди дуло. Хотів натиснути на курок учетверте, аж тут у кутку кімнати задзеленчав телефон. Наполегливе металеве відлуння у холодному нічному повітрі заскочило Рафферті зненацька. Він навіть не знав, що цей телефон може дзвонити. Раніше він використовував його лише для того, щоб набрати номер і повідомити про результат.

      Він неохоче вийняв зброю з рота Мартінеса, підійшов до телефону й підняв слухавку. Нічого не казав і просто слухав.

      – Місію скасовано, – промовив голос із дивним акцентом. – Другий транш забирати не треба.

      Клацання, СКАЧАТЬ