Могутніше за меч. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ аби переконатися, чи є сенс намагатися потрапити на американський ринок.

      – І який ваш висновок? – запитав Гаррі.

      – Американці ще не готові до рибного паштету Бінґема.

      – А які країни готові? – не вгавав Гаррі.

      – Тільки Росія й Індія, правду кажучи. Але й вони мають свої проблеми.

      – І які ж саме? – запитала Емма, і в її голосі прозвучало справжнє зацікавлення.

      – Росіяни не люблять сплачувати рахунки, а індуси нерідко не в змозі це робити.

      – Можливо, проблема в тому, що у вас лише один продукт? – припустила Емма.

      – Я думав розширити асортимент, але…

      – Ми можемо балакати про щось інше, окрім рибного паштету! – роздратувалася Прісцилла. – Зрештою, ми ж у відпустці.

      – Звісно, – погодився Гаррі. – Як там Клайв? – запитав він і негайно ж пошкодував про свої слова.

      – У нього все добре, дякую, – швидко відреагував Боб. – А ви обоє маєте пишатися тим, що Себастьяна запросили до ради директорів.

      Емма посміхнулася.

      – Ну, це навряд чи стало сюрпризом, – втрутилася Прісцилла. – Давайте поглянемо правді в вічі: якщо ваша мати – голова компанії і вашій родині належить більшість акцій, то, відверто кажучи, ви можете призначити до правління хоч кокер-спанієля, а решта директорів лише вихлятимуть хвостиками.

      Гаррі подумав, що Емма ось-ось вибухне, але, на щастя, її рот був набитий, тож запанувала довга тиша.

      – З кров’ю? – запитала Прісцилла, коли перед нею поставили стейк.

      Офіціант перевірив її замовлення.

      – Ні, мадам, середньо підсмажений.

      – А я замовляла з кров’ю. Я чітко сказала. Заберіть його і принесіть новий.

      Офіціант терпляче й мовчки забрав тарілку, а Прісцилла звернулася до Гаррі:

      – Чи вдається заробити собі на життя писаниною?

      – Це важко, – зізнався Гаррі, – не в останню чергу тому, що на ринку є багато чудових авторів. Однак…

      – Тому ви одружилися із заможною жінкою, хоча насправді це не так важливо, еге ж?

      Гаррі промовчав, але не Емма.

      – Ну, нарешті ми виявили, що між нами є щось спільне, Прісцилло.

      – Авжеж, – погодилася Прісцилла. – Але я належу до старої школи, і мене виховували, що піклуватися про жінку природно для чоловіка. Але не навпаки.

      Вона ковтнула вина, а коли Емма намірилася відповісти, додала з теплою посмішкою:

      – Від цього вина тхне корком.

      – А мені здається, воно чудове, – сказав Боб.

      – Любий Роберт досі не тямить різниці між бордо і бургундським. Щоразу, коли ми вечеряємо, обирати вино завжди доводиться мені. Офіціанте! – звернулася вона до сомельє. – Нам знадобиться одна пляшка «мерло».

      – Так, пані.

      – Ви, мабуть, не часто приїжджаєте на північ Англії, – зауважив Боб.

      – Не надто часто, – визнала Емма. – Але одна гілка моєї СКАЧАТЬ