Могутніше за меч. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

      – Ви дуже добрі, – вибачилася Емма, – але мені треба повертатися на корабель.

      – Звісно. Сподіваюся, що прем’єрне плавання «Бекінґема» було успішним?

      – Кращим, ніж я могла мріяти, – зізналася вона. – Чи не були б ви такі добрі передати мої найкращі побажання панові Алістеру й переказати, як мені шкода і що я дуже сумую за ним?

      – Буду радий це зробити, пані Кліфтон.

      Мажордом легко вклонився й зачинив двері.

      Емма зійшла вниз сходами і почала роззиратися у пошуках таксі, коли раптом збагнула, що все ще стискає в руках коробку для взуття. Трохи збентежившись, вона вдруге піднялася сходами й уже не так упевнено грюкнула у двері мідним молоточком.

      За мить двері відчинилися вдруге, й на порозі знову з’явився мажордом.

      – Пані? – сказав він і подарував гості посмішку.

      – Мені дуже шкода, але я зовсім забула залишити подарунок для пана Алістера.

      – Приємно, що ви запам’ятали улюблений взуттєвий магазин пана Стюарта, – сказав слуга, коли Емма вручила йому коробку. – Впевнений, що він оцінить вашу доброту.

      Емма застигла, все ще безпорадно намагаючись згадати його ім’я.

      – Сподіваюся, пані Кліфтон, що ваше повернення до Ейвонмута буде не менш успішним.

      Мажордом знову вклонився і тихо зачинив за собою двері.

      – Дякую, Паркере, – нарешті згадала вона його ім’я.

      5

      Щойно Боб Бінґем закінчив одягатися, він вирішив поглянути на себе у дзеркалі на повний зріст у дверцятах шафи. На такі, як у нього, двобортні костюми мода навряд чи повернеться найближчим часом, про що йому регулярно нагадувала дружина. Чоловік їй відповідав, що цей костюм був достатньо хорошим для його батька, коли той був головою правління компанії «Рибний паштет Бінґема», тож має бути хорошим і для нього.

      Прісцилла не погоджувалася, але останнім часом вони й не надто ладнали. Боб усе ще звинувачував її близьку подругу, леді Вірджинію Фенвік, у передчасній смерті Джессіки Кліфтон, а також у тому, що їхній син Клайв, який був тоді заручений із Джессікою, після того доленосного дня так і не повернувся до Мейблторп-холу. Його дружина була наївною та довірливою, коли справа доходила до Вірджинії, але чоловік усе ще сподівався, що Прісцилла нарешті отямиться і побачить цю кляту жінку такою, якою вона є насправді, що дозволить їм знову зблизитися. Але він побоювався, що це станеться не скоро, і в будь-якому разі у Боба були нагальніші клопоти на носі. Цього вечора вони мали бути присутні на публічному прийомі як гості за столом голови правління. Він зовсім не був упевнений, що Прісцилла зможе тримати себе в руках довше, ніж кілька хвилин. Тож просто сподівався, що вони повернуться до каюти без збитків.

      Боб захоплювався Еммою Кліфтон, «Бристольською Боудікою»[4], як її називали і друзі, й вороги. Він підозрював, що якби вона знала про це прізвисько, то носила СКАЧАТЬ