Постріл в Опері. Лада Лузіна
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Постріл в Опері - Лада Лузіна страница 9

Название: Постріл в Опері

Автор: Лада Лузіна

Издательство:

Жанр: Зарубежное фэнтези

Серия: Київські відьми

isbn: 978-966-03-6629-9

isbn:

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Василиса Андріївна з цікавістю нишпорила очима по круглій кімнаті Вежі, й захват посвяченої, що оселився на її обличчі, свідчив яскравіше за слова: вона допущена сюди вперше.

      – Запрошення до Вежі Києвиць – мрія кожної київської відьми, – зізналася вона, приймаючи пропозицію присісти на диван. – Навіть Хазяїн бував тут не часто.

      Але її дифірамби не стали бальзамом навіть для погордливої Каті.

      – Однак ця шмаркачка зайшла до нас, як діти заходять до школи! – сказала та. – Як вона примудрилася сюди зайти? Я розумію, вона – дочка Килини й знає пароль. Але ключ… Я гадала, що ключів лише три.

      – Та не було в неї ніякого ключа! – втрутилася Землепотрясна Даша. – Вона завалила через балкон.

      – Наче до себе додому! – розлютилася Катя.

      – Річ у тім, – пролунав розмірений голос Беладонни, – що це її дім. – Котяча білявка виринула зі схованки-комори й скочила на спинку дивана. – Акнір народилася тут, – пояснила вона. – В прямому розумінні слова. Килина народила її у Вежі Києвиць.

      – Та-ак, – захоплено мовила Василиса Премудра. – Від часів Великої Марини Місто не знало Києвиці мудрішої. – Вася розвернула повногруде тіло, щоб поглянути на давню фреску у візантійському стилі, яка висіла над коминковою полицею.

      Зображена на ній Києвиця Марина тримала в руці Терези – їхня ліва шалька дуже переважувала праву.

      Василиса насупилася:

      – Килина вміла зламувати закони краще від хакера.

      – Килина знала, – сказала Беладонна, – для своєї дочки наш Будинок зробить виняток.

      – Отож, – розмірковувала Маша, – Килина знала, що Акнір доведеться скористатися цим винятком? Знала, що у Вежі оселяться інші? Що її дочка не стане Наступницею?

      Маша теж дивилася на фреску.

      І теж спохмурніла, тривожно й злякано.

      – Та звідки вона взагалі взялася, ця Акнір? – роздратовано спитала Катя. – Де вона була раніше?

      – Килина відіслала її з Міста, – статечно відповіла Василиса. – Ви знаєте краще за всіх, коли б план Килини спрацював, Київ зник би з лиця Землі. Килина замислила небезпечне й не хотіла ризикувати життям єдиної дочки.

      – Ця шмаркачка погрожувала нам якимось судом. Обіцяла поєдинок. Кричала, що ми вже трупи. – Катя презирливо посміхнулася, пригадуючи, як незграбно та впала на підлогу.

      Але враз спохмурніла – подивилася на фреску. На кособокі Терези в руці Великої Марини, що проголосила тисячу років тому перший закон Києвиць:

      «Істина – в рівновазі!»

      Рівновагу в Місті було порушено.

      – Ви маєте рацію, – схоже, Василиса вміла читати чужі думки. Або Катині думки були написані в неї на лобі. – Вам не слід недооцінювати Акнір. Її напад був удаваним. І кіт підіграв їй.

      – Зрадник, – стисла кулаки Даша Чуб, поминаючи шкідливого кота, що випарувався разом із Акнір.

      – Зовсім ні, – заперечила Катя. – Молодець, СКАЧАТЬ