Зворотний бік темряви. Дара Корній
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Зворотний бік темряви - Дара Корній страница 5

Название: Зворотний бік темряви

Автор: Дара Корній

Издательство:

Жанр: Зарубежное фэнтези

Серия:

isbn: 978-966-14-6049-1

isbn:

СКАЧАТЬ вас, темних, мало б тішити, коли люди лихословлять.

      – Що, тішити? Тратити сили на подолання ще й словесних покручів? Не туди дивишся, дитинко. Темні ніколи не дозволять оскверняти своє тіло та душу глупими словами. То сірі так розважаються. Слова – то не просто звуки з твого рота, а частинка твого єства. Ліпше хай вона буде правильною, бо збочення не для темного боку і не для світлого. Бачиш, а нас зі світлими навіть щось об’єднує.

      – Ага. Прикинь! Любов до мови! – І Мальва розреготалася, а Стрибог, вкотре не розуміючи її веселощів, здивовано кліпав.

      – Так, любов до мови. То лишень сірим нема до цього діла, вони провокують гнилизну словесну, але… Давай згодом і про це порозмовляємо. Бо час підпирає. Ну, то що, дочко, пішли чи далі будеш упиратися?

      – Нє, не піду. Ну й засранець ти, Стрибоже! – Мальва сердито блиснула очима в бік чоловіка, – О, ескюзмі, тобто вибач, я старих не ображаю, але ти сам напросився. Що за подвійні стандарти: ми не лихословимо, але смертних зневажаємо і можемо отак запросто і світ, який нам не подобається, разом з усім у ньому, мертвим і живим, спалити.

      – Зневага та лихослів’я, Мальво, різні речі. Ще раз повторюю: слова це не просто набір звуків, який вилітає зсередини людини. Це те, що ти народжуєш. Ти можеш народити прекрасне, ніжне й добре створіння, а можеш покруча, вбивцю, що губить не тільки оточуючих, на яких впливають твої покручі-слова, а й тебе. Але… Прошу, благаю! Давай про це потім поговоримо. Ця річка не дуже добре впливає на тих, хто надто довго біля неї перебуває. Тому не комизься, дитинко, ходімо.

      – Нє-а! І з місця не зрушу. Я чекаю від тебе обіцянки не ображати смертних та Птаху.

      Стрибог заперечно похитав головою. Його починала навіть тішити поведінка Мальви. Кумедна дівчинка, його мала. Вперта і з характером. Недарма вона отримала позначення, має в собі бісова дівка отой справжній стрижень. Дівчина тим часом запхала руку до кишені й неквапом вийняла з неї дримбу.

      – Це ще що таке? – Стрибог запитував за інерцією, бо добре знав, що це. Птаха частенько користувалася варганом під час своїх подорожей. Він, як темний, не міг цього робити. Світла енергія варгана-ключа могла його покалічити чи навіть убити. Ніколи не перевіряв це на собі, але ще зі школи знав, що корисне для світлих – смертельне для темних і навпаки. Із Мальвою зараз усе просто: вона і не світла, і не темна, тож жодна з магій не заподіє їй лиха. Вона захищена даром непосвячення і водночас дуже вразлива для інших впливів – людських, смертних, сірих. Знав, що говорить дурницю, та все ж вирішив малу налякати:

      – Не смій цим користуватися, дочко. Воно тебе вб’є. – Старався говорити впевнено та виходило якось не дуже переконливо.

      – Тю на тебе! Прикинь, не вб’є. Я вже користувалася і не раз. Отаке-то, стрьомно, пра’? Тож або ти зараз дещо мені обіцяєш, або я тихенько звалюю під мелодичний спів баяна, тобто варгана. Ну?

      Мальва не жартувала. Вона притулила дримбу до вуст.

      – Е, СКАЧАТЬ