Зворотний бік темряви. Дара Корній

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Я твій справжній батько, Мальво, – повторив ще раз, схоже, йому подобалося цим смакувати. – Обставини складалися так, що я нещодавно дізнався про твоє існування. На жаль, дитино, дехто повівся негоже, приховуючи від мене і від Темного світу правду про твоє народження. Але, волею писаних та неписаних законів, ти повинна знати, що по праву народження, тобто як донька, онука, правнука безсмертних темних, ти маєш належати Темному світу. Звичайно, право вибору залишається за тобою, але та, що називає себе Птахою, вчинила надзвичайно підступно та підло…

      Він говорив. Мальва торкнулася рукою сонячного сплетіння. Звісно, безсмертні вміють блокувати почуття, але чомусь він не скористався цим умінням. І дівчина зовсім не слухала його балаканини, тільки спостерігала за тим, як довкола голови чоловіка кружляють небезпечно-грізні хмари, з рота вилітають слова, думки, стаючи дивною сірою субстанцією, яка не опадає долі, а просто налипає на того, хто говорить… Стрибог сумнівається, він не вірить у те, що каже. Він просто має так говорити і тому галайкотить.

      Усередині дівчини наростав спротив. Що ж, якщо він думає, що вона сюди прийшла, щоб стати на бік темних, то дуже помиляється. Бо якщо у нього і його компанії щодо неї свої плани, у неї щодо них можуть бути також протилежні.

      Мальва різко перебиває Стрибога:

      – То капєц, може, заткнешся, Стрибоже? Чесний самаритянин, блін. Птаха – брехуха, а ти хто? Га? Мо’, художника Святослава згадаєш? Борець за правду віднайшовся, бляха муха! Не лікуй мене, добре? Чи ти хочеш зробити все можливе й неможливе для того, щоб я навіть не спробувала тебе запізнати, зрозуміти логіку вчинків. Бо ні про яку любов, Стрибоже, до так званого батька з мого боку і мови наразі нема. Затям собі таке: я донька своїх матерів та свого батька. Так, мами у мене дві – та, що дала мені життя, і та, що виростила. Пощастило мені з мамами. І ще хрещену маму маю. Птаху. Бо без неї і не народилася б. А от з батьками сутужно. Тому що справжній, поки, лишень один. І це не ти. Бо це високе звання слід заслужити. А чим ти його заслужив? Може, ще на когось перетворишся та прикриєшся пишними ідеалами? Тому-то таке, друже бобер… Патякаючи різну дурню, лишень шкодиш собі.

      Стрибог ошелешено дивився на Мальву, аж рота від несподіванки відкрив. Через те нагадував не жорстокого та сильного бога, а розгубленого хлопчика, якого спіймали на гарячому. Але врешті, зібравши докупи всі думки, видав із себе ще одну словесну порцію:

      – Що? Як це? Це, це…Той хлопець Святослав – то зовсім не те, що ти думаєш. Ти потім зрозумієш. І в мене не було іншого виходу, щоб той… І я ж не знав, хто ти, тобто не та…Е-е-е-е-е-е… Тобто то все світлі, вона, та клята Пані Довершеність, у всьому винна. – Ледве не перейшов на крик, бо аргументів не вистачало: – Врешті, дочко, це несправедливо! Чому ти їй більше довіряєш, аніж мені? Ус е непросто насправді, зрозумій, дитино.

      – А то! Я ж не теперішня. Тобто… Чому тоді, як ти думаєш, я з тобою базарю, чисто по приколу, чи шо?

      – Вибач, тобто що значить «базарю» і «приколу»? Ми не торгуємося, і тебе СКАЧАТЬ