Справа мертвого авіатора. Олександр Красовицький

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ додав:

      – Так, у багатьох ситуаціях слон… – здавалося, він ретельно добирав слова, – видається переконливішим.

      Тарас Адамович іронічно звів брову, але господар мовив далі:

      – Однак…

      І справді було «однак», навіть не одне. Зважаючи на особливу увагу Сильвестра Григоровича до ферзя, коні на шаховій дошці перетворювалися на грізну силу – комбінація ферзя і слонів їм програвала.

      – Королю складно ховатися від шаху коня, а для слона чи тури треба розчищати лінії, – пояснив Сильвестр Григорович і показав: – Кінь ходить ось так, – намалював він літеру «Г», – може перестрибувати через інші фігури.

      – Так, я бачила.

      – Кавалерія завжди може сплутати карти супернику.

      Тарас Адамович хитнув головою:

      – Слони – теж кавалерія.

      – Десь в Індії хіба що.

      – Ганнібал завойовував Рим на слонах.

      – А Олександр Великий – Вавилон. На конях.

      Тарас Адамович знав, що його партнер наведе цей аргумент після згадки про Ганнібала. Засяяв переможною усмішкою.

      – Можеш не продовжувати, безсоромний маніпуляторе, – усміхнувся йому у відповідь Сильвестр Григорович, – я знаю, що ти скажеш.

      Надворі загавкав собака, господар підвівся і рушив до дверей. Тарас Адамович повагом розставляв фігури, певно, розраховуючи, що суперник вимагатиме реваншу.

      – Що ви хотіли сказати про Олександра Великого і Вавилон? – озвалася до нього Віра.

      – Олександр повернув з Індії. Цей нахабний слідчий говоритиме вам, мовляв, злякався бойових слонів, але ви йому не вірте, – кинув через плече Сильвестр Григорович і рипнув дверима.

      Віра усміхнулася.

      – І все-таки це жорстоко – використовувати тварин на війні.

      – А людей?

      – Люди хоч самі роблять вибір!

      – Справді? – запитав Тарас Адамович. Дівчина не відповіла, він додав: – Колись навіть бджіл на війні використовували.

      – Це як?

      – Кидали вулики у печери чи підземні тунелі, якщо вороже військо намагалося пробратися ними у місто. Подейкують, навіть на цій війні у деяких частинах фронту так роблять.

      – Кидають у тунелі вулики?

      – В окопи. Чи то лише чутки… – він якось сумно ковзнув поглядом по її обличчю і додав: – Врешті ви можете радіти, Віро. У цій війні тварин використовують значно менше – надто механізованою вона стала.

      Сильвестр Григорович знову рипнув дверима. Рум’яне обличчя свідчило про те, що надворі мороз. Отже, перший сніг не розтане, принаймні до ранку. Можна буде милуватися білосніжними краєвидами за кавою.

      – Вигадаєш таке, Тарасе Адамовичу, – зауважив господар, входячи до будинку, – використовувати бджіл в окопах?! То справжня нісенітниця. Бджоли – ідеальні шпигуни. Голубів можуть перехопити, а нумо спробуй перехопити бджолу! Вона завжди повернеться до вулика.

      – Бджолину пошту може організувати СКАЧАТЬ