Справжня історія Стародавнього світу. О. Р. Мустафін
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Справжня історія Стародавнього світу - О. Р. Мустафін страница 23

Название: Справжня історія Стародавнього світу

Автор: О. Р. Мустафін

Издательство:

Жанр: История

Серия:

isbn: 978-966-03-6186-7

isbn:

СКАЧАТЬ (Національний археологічний музей в Афінах).

      На чолі кожної ахейської держави стояв цар. Царю належали найкращі землі, сам він мешкав у палаці, на нього працювали сотні, а іноді й тисячі рабів. На користь володаря стягували податки і з мешканців сільської округи. За цим уважно слідкували чиновники. Для утримання своєї влади і загарбницьких походів проти сусідів у царя була озброєна дружина на чолі з командувачем. Та й самі ахейські царі майже не розлучалися із зброєю – навіть стіни палаців вони прикрашали малюнками із зображеннями битв і полювання.

      3. Боги давніх греків. Особлива роль у житті давніх греків належала жерцям. Адже греки вірили, що лише вони знають, що треба робити, аби здобути прихильність богів. Богів греки уявляли дуже схожими на царів. Хіба що більш могутніми, здатними чинити справжні дива, і до того ж безсмертними. Як царі залежали від податків, що їх збирали із звичайних селян і ремісників, так і боги живилися, на переконання греків, пожертвами, що їх приносили люди. Як і царі, головні боги мешкали в розкішних палацах, розташованих, як розповідали легенди, на горі Олімп – найвищій горі Греції. Саме тому цих найшанованіших богів називали олімпійськими. Щоправда, у греків були й інші божества, які, на їхню думку, мешкали у звичайних горах, а також – річках, озерах і лісах, уособлювали вітер та інші стихії. Їх греки вважали не такими могутніми, як мешканців Олімпу, але теж намагалися «не ображати» і задобрювали пожертвами.

      Серед олімпійських богів теж не було рівності. Найголовнішим, «царем богів» вважали Зевса. Його навіть зображували як володаря, що сидить на троні зі скіпетром або ж блискавкою в одній руці і богинею перемоги Нікою в іншій. Дружиною Зевса була богиня Гера – покровителька сім’ї і любові між чоловіком і дружиною. Брат Зевса – Посейдон – був богом морів, його часто змальовували на колісниці, запряженій білими кіньми і з тризубом в руці. Ударом тризуба, як вірили греки, Посейдон викликав буревії та землетруси. Ще один брат Зевса – Аїд – був богом підземного світу та «царства мертвих». За дружину собі він обрав Персефону, доньку богині землеробства Деметри. Греки вважали, що кожні півроку, коли Персефона жила у підземному царстві, Деметра сумувала, і у світі наставали осінь і зима. А коли поверталася – Деметра раділа, і приходила весна.

      Улюбленою донькою Зевса була богиня мудрості Афіна. Вона нібито народилася з голови батька, до того ж – у повному бойовому спорядженні. Афіну вважали також покровителькою наук і ремесел. Богом ремесла був Гефест – його навіть показували як кульгавого коваля. Дружиною Гефеста визнавали богиню кохання і краси Афродіту. Вона, за легендою, народилася з морської піни. Афродіту часто зображували з її сином Еротом – крилатим хлопчиком з луком і стрілами. Вважали, що саме стріли Ерота викликають кохання – і не лише людей, але й богів.

      Народження Афіни. Зображення на чорнофігурній амфорі (Національний археологічний музей у Мадриді).

      Теракотова СКАЧАТЬ