Визначні роки. Від 20 до 30. Вмикай на повну та досягай максимуму. Мэг Джей

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ролі в житті людини, але гламуризація й ледве не одержимість цим віком заважають перейматися чимось іншим у житті. Це спонукає багатьох представників молоді нерозважливо витрачати найбільш трансформаційні роки дорослого життя, а розплачуватися за це доводиться протягом подальших десятиріч.

      Сформоване в нашій культурі ставлення до двадцятирічних нагадує сплеск ірраціонального піднесення у старі добрі часи в Америці. Двадцяти-тридцятирічна молодь ХХІ сторіччя підростала в часи буму доткомів, перебільшень в усьому, бульки на ринку житла та пожвавлення на Волл-стрит. Стартапи передбачали, що їхні привабливі веб-сайти генеруватимуть попит і приноситимуть гроші; люди не переймалися ожирінням через надмірне споживання фастфуду; домовласники ставили на здорожчання своїх будинків; фінансові менеджери передбачали зростання ринку. Дорослі всіх вікових категорій дозволили тому, що психологи називають «нереалістичним оптимізмом» (упевненість, що з вами ніколи не станеться нічого поганого), узяти гору над логікою і розважливістю. Дорослі з різним життєвим досвідом забули, як прорахувати свої дії. Через це покоління двадцяти-тридцятирічних і перетворилося на таку собі бульку, що ось-ось мала луснути.

      У своєму кабінеті я бачила, як це відбувається.

      Велика економічна криза з тривалими наслідками викликала в цієї молоді почуття дезорієнтованості та спустошеності. Двадцяти-тридцятирічні мають кращу освіту, ніж їхні попередники, але вони рідше знаходять роботу після коледжу. Багато робочих місць для початківців передали за кордон в аутсорсинг, і це ускладнило молоді працевлаштування вдома[13]. За спадної економіки і зростання чисельності населення безробіття протягом кількох десятиріч сягло найвищого рівня[14]. Першим робочим місцем стає неоплачувана інтернатура[15]. Приблизно чверть цієї молоді не має роботи, а ще чверть працює на умовах часткової зайнятості[16]. З поправкою на інфляцію молодь від двадцяти до тридцяти років на оплачуваній роботі заробляє менше, ніж ровесники в 1970-х роках[17].

      Оскільки короткочасна робота замінила тривалу зайнятість, молоді люди після двадцяти не затримуються на одному місці: лише до тридцяти років вони встигають змінити кілька місць роботи. Третина в цьому віці змінює місце проживання, залишаючи рідних і друзів, утрачаючи послідовність кар’єрних резюме і розпорошуючи свою енергію[18]. Кожний восьмий повертається додому до матері й тата, частково через зменшення зарплатні й збільшення заборгованості за оплату навчання: протягом останніх десяти років кількість студентів, у яких ця заборгованість перевищує 40 000 доларів, збільшилася вдесятеро[19].

      Складається враження, що всі хочуть залишатися двадцятирічними, за винятком тих, кому дійсно минуло двадцять. Твердження, що «тридцять – це нові двадцять», починає викликати нову реакцію: «Боже, сподіваюся, що це не так».

      Я щодня працюю з молоддю, яка почувається обдуреною, СКАЧАТЬ