Між небом і землею. Марк Леви

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ хитнувши головою і стишивши голос. Він не мав наміру вислуховувати моралі. Чи знає цей Стерн, скільки коштує день реанімації? Чи ж він гадає, що лікарня виділить ліжко, аби підтримувати штучне життя «овоча»? Він негайно наказав молодику подорослішати.

      – Я відмовляюся прирікати родину на довгі тижні очікування біля ліжка нерухомої та несвідомої істоти, життя в якій підтримує лише апаратура. Відмовляюся брати на себе відповідальність за таке рішення, просто щоб потішити еґо якогось лікаря. А тепер підіть прийміть душ і згиньте з моїх очей.

      Та молодий інтерн так і лишився стояти перед професором, наводячи аргументи з подвоєним завзяттям. Він констатував смерть через десять хвилин після того, як у пацієнтки зупинилося серце. Її серце й легені померли. Так, він докладав багато зусиль, адже вперше за всю медичну кар’єру відчув, що ця жінка не хотіла помирати. Він описав, як побачив у її розплющених очах боротьбу. Дівчина відмовлялася зникати в порожнечі.

      Тож він боровся за неї довше, ніж прийнято, і через десять хвилин, усупереч будь-якій логіці, усупереч всьому вивченому, серце знову забилося, легені почали вдихати й видихати повітря – вона повернулася до життя.

      – Ви маєте рацію, – не здавався він. – Ми лише лікарі, і нам не відомо абсолютно все. Ця жінка також лікар. Благаю, дайте їй шанс! Ми ж бачили, як після шести місяців коми люди поверталися до життя, хоч ми й нічого не розуміли. Те, що з нею сталося, не траплялося раніше ні з ким, і байдуже, скільки це коштуватиме. Не відпускайте її, вона не хоче йти, саме це вона нам сказала.

      Перш ніж відповісти, професор витримав паузу.

      – Лікарю Стерн, Лорен була однією з моїх учениць. Вона мала кепський характер, але справжній талант. Я дуже цінував її й покладав великі надії на її кар’єру. На вашу також багато покладаю. Розмову завершено.

      Стерн вийшов з кабінету, не зачинивши дверей. У коридорі на нього чекав Френк.

      – Що ти тут робиш?

      – Ти взагалі з головою не дружиш, Філіпе? Ти знаєш, на кого підвищував голос?

      – Яка різниця?

      – Чоловік, із яким ти розмовляв, – викладач тієї дівчини, він знає її і працював разом з нею вже п’ятнадцять місяців. Він урятував більше життів, ніж ти взагалі зміг би за все своє лікарське життя. Ти маєш навчитися опановувати себе, бо часом правиш нісенітниці.

      – Залиш мене в спокої, Френку. На сьогодні я вже наслухався напучувань.

      3

      Лікар Фернштейн зачинив двері кабінету, зняв слухавку, завагався, повісив її, ступив кілька кроків до вікна – і знову різко схопив телефон. Попросив з’єднати його з операційним блоком. Невдовзі на тому боці дроту пролунав голос.

      – Це Фернштейн, готуйтеся, за десять хвилин зробимо операцію. Я передам вам матеріали.

      Він обережно поклав слухавку, похитав головою і вийшов із кабінету. Дорогою натрапив на професора Вільямса.

      – Як ти? – поцікавився той. – Вип’ємо кави?

      – Ні, не можу.

      – А СКАЧАТЬ