Название: Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті
Автор: Ірвін Ялом
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Биографии и Мемуары
isbn: 978-617-12-7497-6
isbn:
– Навіщо він зробив це мені? – питала вона. – Це бунт, навмисний саботаж моїх планів щодо нього. Чим же іншим це може бути? Хіба ж я не дала йому всього, що потрібно для здобуття успіху: найкращої освіти, уроків тенісу, гри на піаніно, кінної їзди? І це так він мені віддячив? Який сором – уявіть собі, що про це довідаються мої знайомі.
Сюзан згоряла від заздрощів, лише думаючи про успішних дітей її друзів.
Перше, що я зробив, – нагадав їй речі, про які вона вже знала. Візія сина в придорожній канаві була повністю ірраціональною, примарою катастрофи там, де її не було. Я звернув увагу Сюзан на те, що загалом її син досяг значного прогресу. Він проходить добру реабілітаційну програму, а також приватне лікування в чудового психотерапевта. Лікування від наркотичної залежності рідко обходиться без ускладнень: рецидиви, часто неодноразові, є неуникними. І, звичайно, вона це знала. Нещодавно повернулася з тижневого курсу сімейної терапії, що входив до реабілітаційної програми Джорджа. І чоловік Сюзан не поділяв її надмірних гризот через сина.
Також вона знала, що її запитання «Навіщо він зробив це мені?» було ірраціональним. Кивнула головою на знак згоди, коли я сказав, що вона повинна виключити себе з цієї картини. Рецидив сина не мав стосунку до неї.
Будь-яка мати була б занепокоєна наркотичним рецидивом сина й думкою про нього в ув’язненні, але реакція Сюзан видалася мені надмірною. Я почав підозрювати, що її неспокій значною мірою переміщений і насправді походить з іншого джерела.
Особливо вразило мене її глибоке почуття безпорадності. Жінка завжди думала, що може впоратися геть з усім, а тепер це уявлення було розбите: вона нічого не могла зробити для свого сина (окрім як усунутися з його життя).
Але чому Джордж аж настільки був центром її життя? Так, був її сином. Але це щось більше. Був надміру центральним. Так, наче все її життя залежало від його успіху. Я розповів їй, що для багатьох батьків діти часто є втіленням проекту безсмертя. Ця думка викликала в неї інтерес. Сюзан зізналась у своїй надії, що їй вдасться продовжити себе в майбутньому завдяки Джорджу. Але тепер зрозуміла, що мусить позбутися цієї думки.
– У нього замало сил для такого завдання, – сказала вона.
– Хіба ж якась дитина має достатньо сил для цього? – спитав я. – Ба більше: Джордж ніколи й не зобов’язувався виконувати таку роботу, тож його поведінка, його рецидив вас не стосується!
Ближче до кінця сеансу я спитав про пов’язку на її шиї. Вона розповіла, що саме зробила пластичну операцію, щоб підтягти шкіру на шиї. Коли я далі розпитував про операцію, вона занервувалася й намагалася повернутися до розмови про сина. Зауважувала, що саме з цієї причини зустрілася зі мною.
Але я наполягав.
– Розкажіть мені більше, чому ви зважилися на операцію.
СКАЧАТЬ