Название: Я не я!
Автор: Аисс Виал
Издательство: ЛитРес: Самиздат
Жанр: Исторические любовные романы
isbn:
isbn:
Різномастий люд дружно підтримав Локслі:
– Хай живе король!
– Хай живе велика Шотландія!
– Віват! Віват!
Морай Локслі, як справжній друг, знав, які слова повинні були послужити заспокійливим бальзамом для Дункана МакКоула. Річард МакКоул ретирувався, злякавшись загального тріумфу присутніх гуляк різношерстої публіки.
Винуватців очікуваної церемонії в останній раз розвели в різні місця. Дункану довелося знову зробити омовіння тіла після виснажливого обряду «Плетений кошик», а Джесс повинна була очікувати викупу нареченого в своєму будинку, в даному випадку в своїх покоях.
Зазвичай для вимоги видачі невісти з табору нареченого посилали двох чоловіків, дужих і від природи чарівних, з легкістю здатних домовитися про підходящу двом сторонам плату. З цим завданням непогано впоралися кращий друг Дункана – Морай Локслі і Донован, як виявилося згодом наступних подій, дійсно, відданим і вірним слугою свого господаря.
На північному сході Шотландії аж до ХIХ століття в день весілля всі жителі клану організовувалися в процесію, яка приводила щасливу пару до дверей місцевої церкви-Кирхе. Одну службу священик проводив поза церквою, перед нею, на шотландській мові, іншу – всередині, але вже на латинській. У церкві грала урочиста музика.
Цю дивну пару суджених чекала та ж доля.
Джесс хвилювалася, вона не могла зрозуміти своїх почуттів. З нею відбувалося щось незрозуміле. Чому ця екстраординарна і абсурдна гра в Середньовіччя, так на неї діє? Чому з кожною хвилиною, проведеної в замку Данноттар, їй все більше здається, що вона, дійсно, якимось незбагненним чином потрапила в варварські часи? Що саме вона тут і зараз є актрисою «театру абсурду»?
Але коловорот яскравих і незвичайних подій не давав їй розібратися у всьому до кінця.
Джесс і не помітила, як настала черга давати їй першій клятвені подружні обіцянки. Вона дивилася на «судженого» поглядом кролика, що перебував під гіпнозом удава. Слова шлюбної обітниці вилетіли з її вуст самі собою, немов за допомогою якогось незримого чарівництва.
Коли прийшла черга вимовити у відповідь клятву МакКоулу, Дункан якось по-особливому подивився Джесс в очі. Ніби шукав в її щойно сказаних словах щирість, а своїм, готовим вирватися на свободу, – схвалення і милість. Паркенс поглядала на МакКоула з широко розкритими очима. «Може зараз той самий момент, коли все незрозуміле і загадкове закінчиться раптом? Всі актори і актриси знімуть свої маски. В поле зору з'явиться Семюел Декер – мій справжній наречений. І життя піде своєю нормальною і звичною чергою. Але чому тоді мені зараз зовсім не хочеться, щоб все в одну мить припинилося? »
Цей СКАЧАТЬ