Название: Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу
Автор: Клайв Льюїс
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Героическая фантастика
isbn: 978-617-12-7552-2
isbn:
– А що, як вона і його перетворить на камінь? – про всяк випадок поцікавився Едмунд.
– Та що ви, сину Адама! – вперше за вечір усміхнувся Бобер, – це ж треба таке вигадати! Перетворити його на камінь! Для цього треба зазирнути йому в очі, а для того й стати навпочіпки – замало! І якби вона на те наважилась, то була б її остання звитяга, та щось мені підказує, що на таке вона не здатна. Ні-ні, тепер, коли Аслан з нами, усе налагодиться. Про це ходить поміж нами давня-давня приказка.
Аслан іде! Коли він прийде —
Не буде в світі більше кривди.
Коли він відкриє пащу —
Лісові здригнуться хащі,
Коли гривою трусне —
Проб’ється листячко рясне,
А коли покаже ікла —
Була зима, та раптом зникла!
– …Та що довго розповідати – незабаром ви й самі все побачите.
– А як же ми його побачимо? – здивувалася Сьюзан.
– Саме для того я й запросив вас до своєї оселі, донько Єви. Я проведу вас туди, де ви зустрінетесь з ним.
– То «він» – це людина? – спитала маленька Люсі.
– Аслан – людина?! – знітився від її нетямущості Бобер. – Звісно, ні. Я вже пояснював, що він – володар лісів, цар над усіма звірами та син Вседержителя, який за всіма морями. Хіба ви не знаєте, хто цар над усіма звірами? Аслан – то лев, єдиний над усіма. Його величність Лев!
– Отакої! А я теж чомусь уявляла його собі людиною, – визнала Сьюзан. – А от із левом зустрітися мені якось лячно, навіть колінця тремтять.
– У будь-кого тремтітимуть, – заспокоїла її Бобриха. – А якщо не тремтітимуть, сміливо вважайте того або відчайдухом з відчайдухів, або… геть дурним.
– Тож, зустріч із ним і справді може бути небезпечною?
– А хто тут казав про безпеку? – погодився Бобер. – Але сидіти, склавши лапки – ще небезпечніше. Правду сказала пані Бобриха: він грізний – та не для кожного, великодушний – та не для всіх. Але все буде добре, тому що він – справжній цар, кажу вам.
– Гаразд! Мені вже кортить зустрітися з ним, хоча від самої думки якось не по собі, – кивнув Пітер.
– Добре, сину Адама, – відповів Бобер, з грюкотом опускаючи лапку на стіл, від чого задзеленчав увесь посуд. – Так і буде! Отож долетіла до нас звістка, що він бажає зустрітися з вами вже завтра і зустріч ця відбудеться біля Кам’яного Столу.
– Кам’яного Столу? Де це? – спитала Люсі.
– Дорога туди неблизька, але й не за горами, спускатися будемо річкою. Я вас проведу до місця, – СКАЧАТЬ