Казки про силу. Карлос Кастанеда

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ те, свідком чого я став у чапаралю. Я розсудив так, що дон Хуан від мене щось таки приховує і що він знає напевне, що там відбулося насправді.

      Я був поглинутий роздумами про це, як раптом хід моїх думок перервало те ж саме дивне постукування. Дон Хуан усміхнувся, а слідом почувся його придушений сміх.

      – Тобі подобається смирення жебрака, – тихо промовив він. – Ти схиляєш голову перед здоровим глуздом.

      – Мені постійно здається, що мене дурять, – відказав я. – Це суть моєї проблеми.

      – Твоя правда. Тебе дурять, – сказав він різко, але із чарівною усмішкою. – Це не твоя проблема. Істинна суть справи полягає в тому, що тобі здається, наче я свідомо тобі брешу. Я вгадав?

      – Так. Є в мені щось таке, що не дозволяє мені повірити, що те, що відбувається, є справжнім.

      – І знову твоя правда. Ніщо з того, що відбувається, не є справжнім.

      – Що ви маєте на увазі, доне Хуане?

      – Речі стають справжніми тільки після того, як людина навчається погоджуватися з їхньою справжністю. Те, що, наприклад, відбулося цього вечора, ймовірно не зможе бути справжнім для тебе, тому що ніхто з тобою в цьому не зможе погодитись.

      – Ви маєте на увазі, що ви не бачили, що сталося?

      – Авжеж, бачив. Але я не рахуюсь. Я ж той, хто тобі бреше, пам’ятаєш?

      Дон Хуан засміявся, і це тривало, аж поки він не став душитися кашлем. Його сміх був приятельський, хоча дон Хуан і підняв мене на глум.

      – Не звертай уваги на всю цю мою тарабарщину, – сказав він підбадьорливо. – Я просто намагаюся зменшити твою напруженість; а я знаю, що ти почуваєшся як удома тільки тоді, коли спантеличений.

      Вираз його обличчя був підкреслено комічний, і ми обидва розсміялися. І я сказав йому, що те, що він тільки що наговорив, налякало мене більше, ніж будь-коли.

      – Ти боїшся мене? – запитав він.

      – Не так вас, як того, що ви мені репрезентуєте.

      – Я репрезентую тобі свободу воїна. Ти боїшся цього?

      – Ні. Але я боюся того благоговіння, яке викликає ваше Знання. Я не відчуваю в ньому ні заспокоєння для душі, ні пристановища від бурі.

      – Ти знову плутаєш поняття. Заспокоєння, пристановище, страх – усе це примхи настрою, які ти засвоїв, навіть не ставлячи під сумнів їхньої цінності для себе. Як видно, чорні маги вже схилили тебе на свій бік.

      – Які ще чорні маги, доне Хуане?

      – Чорні маги – це люди навколо нас. А оскільки ти з ними, то ти теж чорний маг. Подумай-но лишень, чи зможеш ти відхилитися від тієї стежки, яку вони для тебе вже проклали? Ні. Твої думки і твої вчинки завжди підпорядковані їхнім поняттям про світ. А це рабство. Я ж, зі свого боку, приніс тобі свободу. Ця свобода дорога, але й ціна за неї не є недоступною. Отже, бійся своїх поневолювачів, своїх учителів. Не марнуй свого часу та Сили на те, щоб боятися мене.

      Я знав, що він був правий, і все ж, незважаючи СКАЧАТЬ