Бебі Джейн. Софі Оксанен

Чтение книги онлайн.

      КОЛИ МИ ПОЗНАЙОМИЛИСЯ, у нас обох було діагностовано важку депресію. Ми приймали однакові медикаменти, однак симптоми відрізнялися. Терапія Пікі щойно завершилася, не тому, що вона більше її не потребувала, а тому, що добіг кінця курс терапії, наданий соціальною службою. Пікі так і не пішла на останню зустріч. Насправді, більшість хворих робила так само. Остання зустріч – це вже надто.

      Щойно ми познайомилися, Пікі показала мені свою медичну картку. Я прочитала документи і мені здавалося, що я все зрозуміла. Звичайно, я все зрозуміла, оскільки більшість моїх друзів мали серйозні психологічні проблеми. Ми усі цікавилися психіатричною літературою, а ранок майже кожного розпочинався зі жмені пігулок. Ми краще за наших лікарів знали, як подбати про себе, оскільки мали вдосталь часу, щоб дослідити себе та розгребти безлад у голові. Лікарі рідко коли призначали щось, чого ми не знали. Великий реєстр лікарських засобів «Pharmaca Fennica» був нашою Біблією. Досвід показує, якщо ви самі не подбаєте про послуги медичного психологічного здоров’я, не будете задавати питань та вимагати більше та краще, ніхто за вас цього не зробить.

      Саме тому я була переконана, що зрозуміла, про що йдеться. Крім того, я знала, що ми все дослідимо та виправимо.

      Однак я не мала жодної гадки про справжню ситуацію Пікі. Насправді ніхто не мав. Пікі нікому не розповідала. Єдине, про що вона згадувала, – це назва хвороби. У рідкісні моменти, коли Пікі зустрічалася з друзями та знайомими, вона говорила про все, окрім цього. Іноді вона згадувала про різні антидепресанти та транквілізатори. Однак це тільки означало, що вона щось про них та знала.

      У якийсь момент я зрозуміла, що депресія Пікі не була подібна на мою власну або будь-яку іншу депресію, яку я зустрічала серед моїх знайомих. Звичайно, я ж звикла до людей, які запивали депресію або доводили себе пиятикою до депресії. Я знала, що не можна очікувати від людей, які перебувають в стані депресії, те саме, що і від інших людей. Для людей в депресії надзвичайно важко зустрітися з кимось, а вийти назовні взагалі може стати неможливим завданням. Вони навіть можуть начисто забути про місяці прожитого у депресії життя, хоча ззовні здаватимуться цілком звичайними людьми.