Бебі Джейн. Софі Оксанен

Чтение книги онлайн.

      ЗОВСІМ СКОРО МИ ПОЧАЛИ ОБГОВОРЮВАТИ наше спільне майбутнє і що ми будемо робити разом! Ми проводили години за слухавками, наповнюючи апарати солодкістю наших мрій. Спочатку я ховала наші щоденні любовні листи під подушку. Однак, коли їхня кількість зросла, я вже складала їх поруч з подушкою, а ночі були сповнені шепотом:

      – Що ти бажаєш робити зі мною?

      – Нумо пити молочний коктейль через дві соломинки!

      – Ходімо до парку розваг Ліннанмякі?

      – А пішли до зоопарку Кокреасаарі? Нам неодмінно потрібно туди піти!

      – Погуляймо по першому снігу!

      – А пішли до пляжу, до пірсу, до літа!

      – А як щодо Лапландії?

      На все, що вона пропонувала, я завжди відповідала «так!».

      І я з нетерплячістю очікувала наш перший сніг, наш похід до зоопарку, наш спільний молочний коктейль та день у Ліннанмякі.

      – Ні! Жодних американських гірок!

      – Навіть, якщо я куплю тобі дві солодкі вати?

      – Домовилися! Дві солодкі вати, але я заплющую очі руками та ховаю голову тобі під куртку.

      – І тоді ти не будеш боятися? – спитала Пікі й засміялася.

      – Буду, однак винагорода того коштує.

      – Я могла б виграти для тебе плюшевого ведмедика.

      – О так! Ну ж бо туди!

      – Парк розваг зачинений уночі, люба.

      – Еххх.

      – А поцілунок тебе влаштує?

      – Можливо.

      – Іди-но сюди.