Книга джунглів. Редьярд Киплинг
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Книга джунглів - Редьярд Киплинг страница 13

Название: Книга джунглів

Автор: Редьярд Киплинг

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Сказки

Серия: Бібліотека пригод

isbn: 978-617-12-5000-0, 978-617-12-6964-4, 978-617-12-6963-7, 978-617-12-6962-0

isbn:

СКАЧАТЬ почулося тихе шипіння – приблизно півдюжини кобр, які мешкали в альтанці, приповзли до ніг людського дитинчати.

      – Не рухайся, Маленький Брате, а то ти нас розчавиш…

      Мауглі завмер, дослухаючись до звуків битви нагорі – Багіра, що хрипіла й завивала, змагалася із мавпами за життя.

      «Якби ж тільки Балу був десь поблизу! Не могла ж вона прийти сюди сама…» – подумав Мауглі й щосили загукав:

      – До озера, Багіро! Стрибай у воду!

      Чорна пантера почула. Отже, Мауглі живий – і це додало їй сили. Відчайдушно відбиваючись, вона проклала собі шлях до водойми й уже приготувалася пірнути, коли з джунглів із-за зруйнованого муру донісся гучний голос Балу:

      – Багіро! Я осьде… Хай-но лиш я дістануся до вас, підлі бандар-логи!

      Сопучи та віддихуючись, ведмідь нарешті з’явився на терасі – і відразу зник під хвилею бандар-логів, що накотилася на нього. Балу рвучко присів і загріб передніми лапами стільки мавп, скільки міг утримати. Почулися рівномірні удари, наче колесо млина било по воді. Мауглі за сплесками зрозумів, що Багіра пробилася до водойми, яку відразу оточили мавпи, готуючись накинутись на пантеру, щойно вона спробує допомогти Балу. Тоді вона підняла мокре підборіддя й у розпачі крикнула, закликаючи на допомогу Зміїний Народ:

      – Ми з вами однієї крові, я і ви!

      Вона вирішила, що Каа передумав в останню мить. Навіть Балу на краю тераси, ледве дихаючи під вагою мавп, які наскочили на нього, не міг стримати сміху, почувши, що чорна пантера просить про допомогу.

      Каа тільки-тільки перевалився через західний мур і, пересвідчившись, що з його могутнім тілом усе гаразд, зачаївся й приготувався до бою. Битва Балу була у розпалі, мавпи гарцювали й завивали навколо Багіри. Тоді Каа рушив навпростець, палаючи жагою вбивства. Уся сила удава – у потужному ударі головою, подвоєному масою всього його тіла. Якщо ви здатні уявити спис або молот вагою з півтонни, що скеровується ясним розумом, розміщеним у його руків’ї, то ви зможете зрозуміти, яким Каа був у бою. Удав завдовжки п’ять футів може збити з ніг людину, вдаривши її головою у груди, а Каа мав цілих тридцять футів, як вам уже відомо. Перший кидок, націлений просто в натовп мавп, які оточували Балу, він здійснив мовчки, а другий уже був не потрібен. Бандар-логи сипонули врозтіч із криками:

      – Каа! Це Каа! Тікайте! Рятуйтеся!

      Цілі покоління мавп були виховані на жахливих оповідках про удава – нічного вбивцю, який звивається поміж гіллям так само нечутно, як росте мох, і забирає найбільших і найсильніших із них. Старого Каа боялися всі, бо ще жодна мавпа не могла витримати його погляду, і жодна не вирвалася живою з його обіймів…

      Балу полегшено зітхнув, хоча хутро його добряче попсувалося під час сутички.

      І тут Каа, уперше розкривши пащеку, прошипів із присвистом одне довге слово, і далеко в лісі мавпи, які поспішали на допомогу родичам, завмерли на місці й затремтіли так, що гілки під СКАЧАТЬ