Сонце також зірка. Никола Юн

Чтение книги онлайн.

      Отже. Зараз я точно не збираюся плакати. Я підводжуся, збираю свої речі й прямую до дверей. Я щосили намагаюся залишатися не плаксійкою. У голові я чую мамин голос:

      Не дозволяй гордості взяти над тобою гору, Ташо.

      Я розвертаюся.

      – То ви насправді нічим не можете мені допомогти? Я справді маю їхати? – я кажу це так тихо, що ледве чую себе. Містер Барнс, своєю чергою, чує мене без проблем. Прислухатися до тихих, нещасних голосів – це його робота.

      Він стукає пальцями по закритій папці.

      – Ваш батько керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння…

      – Це його проблема. Чому я маю розплачуватися за його помилку?

      Мій тато. Один вечір його слави призвів до того, що він сів за кермо п’яним. А це призвело до того, що нас викрили, і тепер я втрачаю єдине місце, яке зву домом.

      – Ви досі перебуваєте тут незаконно, – каже Барнс, але його голос уже не такий твердий, як раніше.

      Я киваю, проте мовчу, бо тепер я справді можу розплакатися. Я вдягаю навушники й знову прямую до дверей.

      – Я був у вашій країні. Був на Ямайці, – каже він, усміхаючись від згадки про подорож. – Я чудово провів час. Там усе irie. У вас усе буде гаразд.

      Психіатри радять не стримувати почуття в собі, бо зрештою ті вибухнуть. Вони не помиляються. Я злилася впродовж кількох місяців. Мені здається, ніби я злюся усе своє життя. Злюся на батька. Злюся на Роба, який минулого тижня сказав мені, що ми маємо бути друзями попри «все», тобто попри той факт, що він зрадив мене.

      Навіть Бев не уникла мого гніву. Усю осінь вона переймалася тим, до якого університету подавати документи, зважаючи на те, куди вступатиме її хлопець, Деррик. Вона регулярно перевіряє різницю в часі між різними університетами. «Чи спрацюють стосунки на відстані?» – питає вона щокілька днів. Востаннє, коли вона запитала мене, я сказала, що, можливо, їй не варто будувати все своє майбутнє на своєму сьогоднішньому хлопцеві-старшокласнику. Їй це не сподобалося. Бев гадає, що вони будуть разом завжди. Я думаю, що їхні стосунки закінчаться після випускного. Можливо, улітку. Мені довелося кілька тижнів робити за неї домашню роботу з фізики, аби загладити свою провину.

      І тепер чоловік, який, імовірно, провів на Ямайці не більше тижня, каже мені, що все буде irie.

      Я знімаю навушники.

      – Де ви відпочивали? – питаю я.

      – У Негрилі, – відповідає він. – Дуже гарне місце.

      – Ви виїжджали за межі готелю?

      – Я хотів, але моя…

      – Але ваша дружина не хотіла, бо їй було страшно, еге ж? У путівнику сказано, що краще залишатися на території готелю. – Я знову сіла.

      Він складає руки й спирається на них своїм підборіддям. Уперше, відколи почалася ця розмова, головний у ній не він.

      – Вона хвилювалася через безпеку? – я малюю у повітрі лапки навколо слова «безпека», наче це те, про що насправді не треба СКАЧАТЬ