Название: Земля мертвих
Автор: Жан-Кристоф Гранже
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Полицейские детективы
isbn: 978-617-12-6922-4, 978-617-12-6692-6, 978-617-12-6920-0, 978-617-12-6921-7
isbn:
Барбі схопила одну з розшифровок – вона друкувала з обох сторін аркуша, аби скоротити на 50 % площу, яку займали цифри (дівчина з повагою ставилася до екології). Тож створювалися нечитабельні вервечки колонок, які лише вона була здатна розтовкмачити.
– Я знайшла принаймні два заклади з інших галузей. У лютому 2012 року Ніна отримала 2200 євро від товариства «Едоґа». У травні 2013-го – 3000 євро від іншої фірми – «Компа». Обидві були закриті за кілька місяців після того, як її взяли на роботу.
– Чим вони займалися?
– Послуги з кодування й цифрового шифрування.
– Ніна зналася на таких речах?
– Аж ніяк. Перед тим, як улаштуватися стриптизеркою, одержала свідоцтво про вищу підготовку технічного керівника за фахом менеджера.
– Що вона для них робила?
– Не маю жодної гадки. Лише підозрюю, що їй платили, хоча немає розрахункових відомостей, договорів чи бодай імені. Утім, я відкопала дещо цікаве.
Корсо взяв крісло і всівся. Він намірився простежити, яким шляхом просувалася Барбі.
– Через пошукові сайти я виявила, що «Едоґа» і «Компа» розмістили однакові тексти про свою діяльність. Один в один, з тими самими граматичними й орфографічними помилками.
– За ними стояли ті самі люди?
– Без сумніву. Ось що привернуло мою увагу: в них повідомлялося, що компанії мають право виготовляти закодовані програми, наприклад, фільми…
– Тобто знову відеопродукція…
– Я собі подумала: якщо б хлопці надумали прокрутити ще одне дільце, вони б знову розмістили ту саму недолугу рекламу. Тож вирішила шукати в зворотному порядку й знову скористалася їхніми об’явами, включно з усіма помилками. У базах даних 2015 року вдалося знайти ТзОВ «ОПА».
– У них є свій сайт?
– Дзуськи, в інтернеті про них – жодної згадки, крім тої недоладної реклами. Я звернулася до знайомих програмістів, дещо відкопала. Насправді вони не надають послуг. І кодують лише свої фільми.
– Які саме?
– Порнографію. Я б навіть додала сюди чарівне слово «ґонзо».
Течія розвинулася в 90-ті роки, а згодом заполонила ринок на правах господаря. Назва походить від «ґонзо-журналістики» 70-х років, коли журналіст повністю занурювався в сюжет і ставав одним із учасників репортажу.
А в порнофільмах саме «режисер» знімав свої забави з камерою на плечі, а його пеніс ставав окрасою програми. Декорацій немає, сценарій відсутній, жодних засобів, окрім голого сексу. Дешевий, кепсько знятий, відвертий і вульгарний ґонзо, в якому одну з ролей виконувала ваша сусідка, мав неабиякий попит, тому що був вибуховою сумішшю банальності й дуже жорсткого порно.
– Отже, Ніна щонайменше двічі у житті брала учать у ґонзо?
– Не виключаю такої можливості. Але, ймовірно, це була лише верхівка айсберга.
Стриптизерка СКАЧАТЬ