Курячий бульйон для душі. Эми Ньюмарк

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Лежачи тут кожного ранку, я весь час молився. Це стало частиною мого повсякденного життя. Мене багато разів питали, чи маю я якісь тривалі ефекти завдяки лікуванню випромінюванням. Так, коли я вночі йду до вбиральні, мені не треба вмикати світло. Хто набрався радіації, той світиться.

      Окрім того, щосереди вдень я приймав хіміотерапію протягом того самого періоду – сімох тижнів. Це лікування забирало майже все пообіддя, але весь цей час я сидів у дуже зручному шкіряному шезлонзі, накритий білою м’якою ковдрою. Коли хімія тече у вашу вену, вона спричиняє три речі: ви засинаєте, ви мерзнете, а ще ви частенько бігаєте до туалету. Величезна кімната, повна шезлонгів з онкопацієнтами, мала одну-єдину вбиральню. Доволі химерне видовисько: ціла черга людей, і кожен тримає свою стійку із крапельницею. Ми були під’єднанні до цих штук, отож, хоч куди ми йшли, вони рухалися за нами. Оскільки до вбиральні було не так-то просто втрапити, іноді можна було побачити, як декотрі чоловіки намагалися відчинити вікна.

      Лікарі сказали, що мені, либонь, доведеться харчуватися через трубочку. Трубка для харчування? Тільки не я! Мій апетит ані трішки не зменшився. Проте, коли ти дістаєш велику кількість радіації в ділянки шиї та голови, ковтати стає неможливо. Мені також розповіли, що доктор Каттау, який мав проводити мені операцію зі встановлення трубки для харчування, був гастроентерологом президента Рейгана. Я думаю, мені це повідомили, щоб я відчув певне полегшення. Перед тим як почав діяти наркоз, я сказав докторові Каттау, що за день до того балакав про нього з Ненсі Рейган. Ну, він прив’язав мене та запитав, що ж вона про нього говорила. Я відповів, що розповім, якщо прокинуся.

      Насправді трубка для харчування виявилася не такою вже поганою. Вона приблизно півсантиметра в діаметрі й сорок шість сантиметрів завдовжки. Вона виходила з мого шлунка, обвивалася навколо мене, мов ласо, та приклеювалася наліпкою. До неї, мабуть, пасував би класичний ковбойський капелюх. Але замість того до ласо був доточений величезний шприц без плунжера. Шість разів на день я розмотував ласо, доточував цей обрізаний шприц до кінця трубки та виливав туди баночку харчової суміші Boost Plus. Одного разу я цю штуку спробував на язик. І сповнився вдячності за те, що годують мене крізь трубку. Кумедно, що, коли я заливав у трубку склянку води, воліючи промити її, моя ротова порожнина та горло зволожувалися.

      Є світло в кінці тунелю. Діагноз мені поставили в червні 2007-го. А в жовтні того-таки року підтвердили, що раку в мене немає. Ось така видалася коротка подорож, що змінила моє життя, надала нової сили моїм стосункам із Богом та родиною, дозволила збагнути, що дійсно є важливим, а що ні. Щодня я дякую Богові за своє добре здоров’я. Я намагаюся «відплатити наперед» іншим онкопацієнтам.

      До речі, доктор Каттау теж із мене покепкував. Перш ніж виймати трубку з мого шлунка, він сказав, що боляче не буде!

Нік Ніксон

      21. Несподівані дарунки

      Життя СКАЧАТЬ