Меч Сагайдачного. Виктор Вальд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Багато бід для Польщі я в ньому вбачаю. І все через зарозумілість королевича Владислава, який відкинув мої справедливі доводи. Та й я в ті важкі дні не вповні усвідомив усі наслідки такого кроку спадкоємця престолу, інакше б силою перешкоджав королевичу.

      Лікар із сумнівом похитав головою. Та й сам Якуб сумнівався – але щось точно зробив би.

* * *

      Ще в поході на Москву та в битвах за право на трон московський зблизилися польський королевич і отаман козацький Петро Конашевич. Владислав не проявив себе ні як воїн, ні як полководець, ні як дипломат, – відбув похід, можна сказати, за широкою спиною гетьмана. Згадався зараз Якубові королевич Владислав і в тяжкі хотинські дні.

      Послав старий гетьман Ходкевич, командувач польськими військами, під Львів двох знаних дипломатів – Станіслава Жоравінського і його, Якуба Собеського, сина люблінського воєводи. Іменем гетьманів, матері королевича і слави королівського дому, іменем квітучого королювання батька заклинали комісари Владислава, щоб той покинув Львів і з гарматами великого калібру та з військом, найнятим на гроші сейму, якомога швидше виступив до Хотина. Королевич милостиво прийняв комісарів і, беручи до серця прохання гетьмана й лицарства, виправдовував своє запізнення тим, що артилерія прибула пізно і несправна, що німецька піхота хворіє, змучена тривалим маршем і літньою спекою, й нагадує радше людські тіні, ніж бойове лицарство.

      Хтозна, чи прагнув виконати свій обов’язок перед Вітчизною спадкоємець престолу, чи ні, але, прибувши в табір під Хотином, королевич Владислав…

      Як це зазначив у своїх записках ясновельможний пан комісар? Треба передивитися!

      Незважаючи на здивовані погляди лікаря і помічника, пан Собеський повернувся до свого робочого столу і, відшукавши потрібні аркуші, пробіг їх швидким поглядом.

      «…Нарешті і Владислав, в оточенні лицарства, залишивши велику частину свого війська під Брагою, прибув до табору під Хотином; але тут, унаслідок чи то сутички в спекотний день над Дністром під Кам’янцем, чи ненастанних змін клімату, він піддався тяжкій і небезпечній хворобі й пролежав у таборі протягом цілої кампанії…»

      Зі свого вишуканого намета королевич, мабуть, пильно стежив за ходом битви і точно знав, що своєю перемогою лицарство значною мірою зобов’язане козакам гетьмана Конашевича, які прийяли на себе головні удари, ураганні артилерійські обстріли і численні атаки турків, як денні, так і нічні. Знав і розумів, що за таку відвагу і військову майстерність буде відзначений козацький гетьман.

      Хтозна, Бог чи його супротивник нашептав королевичу цю думку, – та покликав Владислав зброяра й особистого ювеліра і видав їм із власного обозу древній німецький меч, мабуть, відвойований у тевтонських рицарів ще за часів Ґрюнвальдської битви[24]. За два дні й дві ночі вони осучаснили меч ефесом із коштовним камінням та прикрасили срібною й золотою насічкою, яка зображувала битву античних воїнів і притчу про суд царя Соломона. Древній клинок СКАЧАТЬ