Аутсайдер. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ то, може, справа владнається вже цієї ночі. У мене на ранній ранок стартовий час призначено.

      Террі поглянув на нього так, наче не розчув:

      – Гольф?

      – Гольф. Така гра, де маленький м’яч треба забити в лунку. У гольфі я не дуже вправний – на відміну від цієї гри, містере Мейтленд. І як підтвердить вам шановний містер Ґолд, ми можемо вас тут тримати дві доби, не висуваючи обвинувачень. Та стільки часу не знадобиться. Якщо ми все не з’ясуємо, то ще вдосвіта в понеділок поведемо вас у суд висувати обвинувачення. На той час про ваш арешт уже дізнаються всі новинарі штату, тож репортерів буде вдосталь. Певен, що фотографи знімуть вас із вигідного ракурсу.

      Лишивши останнє слово за собою (принаймні так йому здавалося), Семюелз показово гордовитою ходою рушив до дверей. Ралф підозрював, що йому й досі допікає коментар Террі щодо чубчика. Та перш ніж прокурор встиг прочинити двері, Террі мовив:

      – Ей, Ралфе.

      Ралф озирнувся. На вигляд Террі був спокійний, що взагалі неймовірно за таких обставин. А може, і ні. Інколи найхолодніші серцем злочинці, тобто соціопати, віднаходили після первинного шоку спокій і застібали паски на всю довгу подорож. Ралф таке вже бачив.

      – Я не збираюся говорити на цю тему, поки не приїде Гові, але хочу сказати тобі дещо інше.

      – То кажіть, – втрутився Семюелз, намагаючись приховати зацікавленість, та він змінився на лиці, щойно почув відповідь Террі.

      – Кращого дрег-бантера, ніж Дерек, у мене ще не було.

      – Ой ні, – мовив Ралф і почув, що від люті його голос тремтить, мов у вібрато. – Цього не чіпай. І чути не хочу, як ти промовляєш ім’я мого сина. Ані зараз, ані взагалі.

      Террі кивнув:

      – Розумію, бо й сам ніколи не хотів, щоб мене заарештували на очах у дружини, дочок і ще тисячі людей, в основному моїх сусідів. Тож чхати я хотів на те, чого ти не хочеш чути. Просто послухай мене хвилинку. Гадаю, ти мені хоч це винен за той огидний спектакль.

      Ралф прочинив двері, але Семюелз узяв його за руку, похитав головою й підвів очі на камеру, що світила в кутку своїм червоним очком. Ралф розумів, що Террі готував пекучу помсту за привселюдний арешт, але знав, що Семюелз має рацію. Підозрюваний, який говорить, завжди краще за підозрюваного, який, мов мушля, закривається в собі, поки не приїде адвокат. Бо під час розмови одне чіпляється за інше…

      – Коли Дерек грав у Малій лізі, то був не вищий за чотири фути й десять чи одинадцять дюймів,[42] – сказав Террі. – Як я його бачив минулого року – власне, намагався вмовити, щоб він грав у збірній міста, – то він аж на шість дюймів[43] виріс. Закладаюся, що поки він закінчить старші класи, то буде вищий за тебе.

      Ралф чекав.

      – Малий був, мов креветка, та ніколи не боявся позиції бетера. Багато хто боїться, але Дерек стояв там навіть проти хлопців, які закручують і кидають м’яча, не дбаючи, куди він може влучити. З півдюжину разів м’яч влучав у Дерека, але він ніколи не здавався.

      Це СКАЧАТЬ