Кардинал Сліпий. Олександра Киричук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ у бібліотеці Львівського музею історії релігії. Згодом статути Богословського наукового товариства стали використовувати як зразок православні й католицькі установи. Зокрема, Й. Сліпий згадував, що Львівський римо-католицький єпископ Францішек Лісовський використав за основу статути Львівської греко-католицької семінарії при написанні статутів римо-католицької Духовної семінарії у Тарнові [26, с. 49].

      Він мріяв, щоб Товариство видавало свої наукові збірники, і, не очікуючи результатів роботи інших, самостійно підготував до друку перший том праць, присвячений священномученику Йоса-фату Кунцевичу. На допомогу християнському вихованню та духовному вдосконаленню 1926 р. започатковано видання «Аскетичної бібліотеки». Наступного року стала виходити серія про життя українських духовних діячів. Й. Сліпому в цій серії належав нарис про письменну творчість св. Йосафата Кунцевича. Згодом у журналі «Богословія» професор Сліпий надрукував монографію «Про молодечий вік Митрополита» (Андрея Шептицького).

      Організаційна робота ректора Йосифа Сліпого дає нам приклад високого духовного служіння на ниві науки і культури, особливо там, де без жодного ремствування (властивого нинішній інтелігенції) він із гідною захоплення здатністю знаходив необхідні для цього кошти. Так було організовано фінансування тижневика «Мета» та літературно-наукового щомісячного журналу «Дзвони». Завдяки великим організаторським здібностям Й. Сліпого та натхненній праці в Академії створилася наукова атмосфера, у якій формувалось власне українське східне богослов’я.

      Ректор Йосиф Сліпий добре розумів потребу імплементації східної богословської науки у західне (католицьке) християнство. Проблема богословсько-ідеологічних розходжень між Сходом і Заходом вкотре була актуалізована ним під час четвертого Унійно-го конгресу у Велеграді 1924 р., де він виступив з доповіддю «Значення святого Томи для справи з’єдинення». Серед подальшого науково-богословського доробку Йосифа Сліпого – статті «Прагматизм у філософії і теології» у журналі «Нива», «Святий Тома з Аквіну і схоластика» у «Богословії». Завдяки Й. Сліпому книгарня Ставропігійського інституту стала постачати для римо-католиць-ких студентів богослужбові книги східного обряду.

      П’ять неповних років плідної науково-викладацької праці дозволили заснувати 1928 р. на основі семінарії Богословську академію, в якій через три роки було відкрито філософський факультет, запроваджено викладання археології та історії мистецтв. Ще через п’ять років після заснування Богословської академії тут навчалося 360 студентів, які брали участь в археологічних розкопках Я. Пастернака, вивчали історію рідного краю, провадили наукові дослідження, були організаторами урочистостей на честь знаменних подій українського національного життя. Засновано літературно-музичну трупу студентів, які виступали зі своєю програмою під час проведення різноманітних громадських заходів. У Центральному СКАЧАТЬ