Воно (кінообкладинка). Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ до вас на ім’я, – промовив Джеф Рівз цілком безвиразним тоном. Він поглянув понад похиленою головою Хагарті на Гарольда Ґарденера й підморгнув, смикнувши донизу оком.

      – Так, – підтвердив Хагарті, не підводячи голови. – Я розумію, на що це схоже.

      13

      – Отже, потім ви його перекинули, – промовив Бутільєр. – Вивалили геть.

      – Не я! – сказав Анвін, підводячи голову. Він змахнув волосся собі з очей рукою і розпачливо подивився на полісменів. – Коли я побачив, що вони насправді збираються це зробити, я спробував відтягнути Стіва, бо зрозумів, що той парубок може розбитися. Там було футів з десять до води…

      Там було двадцять три. Один із патрульних шефа Редімахера вже поміряв відстань45.

      – Але він був наче сказився. Вони обидва волали «Вивалимо геть! Вивалимо геть!» і підхопили його. Рукатий під пахви, а Стів за сідницю штанів, і… і…

      14

      Побачивши, що вони роблять, Хагарті знову кинувся до них з криками: «Ні! Ні! Ні!» на всю силу легень.

      Кріс Анвін відштовхнув його назад, і Хагарті мало не залишив зуби на асфальті.

      – Ти хочеш теж туди полетіти? – запитав він. – Нумо, тікай, бейбі!

      І тоді вони скинули Ейдріана Меллона з мосту в воду. Хагарті почув сплеск.

      – Вшиваймося звідси, – сказав Стів Дубей. Він із Рукатим уже задкували до машини.

      Кріс Анвін підійшов до парапету й зазирнув униз. Спершу він побачив Хагарті, котрий, ослизаючи, чіплявся за траву, спускаючись до води на захаращений сміттям берег. Потім він побачив клоуна. Однією рукою клоун витягав Ейдріана на протилежний берег, в іншій руці він тримав свої повітряні кульки. Клоун обернув голову й вищирився до Кріса. Кріс сказав, що побачив його сяючі сріблом очі й оскалені зуби – воно мало величезні зуби, сказав він.

      – Як у лева в цирку, їй-бо, – сказав він. – Отакими вони насправді були величезними.

      А потім, сказав Кріс, він побачив, як оте клоунське заштовхнуло одну руку Ейдріана Меллона йому за голову.

      – А потім що, Крісе? – запитав Бутільєр. Він знудився цією частиною розповіді. Казками він нудився з восьмирічного віку.

      – Не знаю я, – сказав Кріс. – Тоді вже Стів ухопив мене й затяг у машину. Але… я думаю, воно угризлося йому в пахву, – він знову підвів очі, подивившись на полісменів, тепер непевний. – Я думаю, саме це воно зробило. Угризлося йому в пахву. Наче воно хотіло зжерти його. Наче воно хотіло виїсти йому серце.

      15

      Ні, сказав Хагарті, коли його у формі запитань ознайомили з розповіддю Кріса Анвіна. Той клоун не витягав Ейді на протилежний берег, він принаймні такого не бачив, але Хагарті погоджувався з тим, що сам на той момент був якнайменше об’єктивним спостерігачем; на той момент він к херам збожеволів.

      Той клоун, сказав він, стояв біля дальнього берега, стискаючи в руках скрапуюче СКАЧАТЬ